У Республіці Молдова напередодні голосування оприлюднено деталі двох викриттів, пов’язаних зі спробами Росії вплинути на президентські вибори та референдум щодо європейської інтеграції, які відбудуться одночасно вже цієї неділі, 20 жовтня Зміст
Перше на що робить ставку Росія, — це розгалужена корупційна мережа, побудована за принципами мережевого маркетингу й кругової поруки. Цю «сітку» організував олігарх-втікач Ілан Шор на російські гроші, і очікується, що її учасники синхронно проголосують за потрібного кандидата за його вказівкою, й знесуть чинну владу.
Другим інструментом впливу стала церква. Священнослужителі Молдовської митрополії, що представляє Московський патріархат, активно долучилися до проросійської агітації й також підконтрольні Москві та Шору.
До цих маніпуляцій РФ варто додати й занепокоєння, які обговорюються в українському інформаційному просторі – це силовий сценарій, зокрема, використання Росією критичної інфраструктури для операції з захоплення країни в політично напружений період.
Попри те, що молдовська влада б’є на сполох, роль Придністров’я в обох схемах здебільшого замовчується, а сепаратистського Півдня та проросійської півночі – недооцінюється.
Геополітичний трамплін
Традиційно вибори в Молдові обертаються навколо питання геополітичного вибору: «за Європу» або «за Росію». Згідно з попередніми соціологічними опитуваннями, лідирує чинна президентка Майя Санду, яка представляє проєвропейські сили (зокрема, її партія — «Дія та Солідарність»). Однак Росія намагається впливати на різних рівнях, інфільтруючи підконтрольних кандидатів у різні електоральні сегменти — від тих, хто відкрито підтримує агресивний проросійський порядок денний, до тих, хто займає позицію «ні вашим ні нашим».
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/5d69c02ee61e1a7aeb36af6f8f194470
Фото: Getty Images
На цей момент зареєстровано 11 кандидатів, більшість з яких є підставними. У трійці лідерів, окрім Санду, — колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло, що представляє Партію соціалістів (партія довгий час була форпостом російського впливу, але поступилася авторитетом в останні роки партії «Шор»), та Ренато Усатий, колишній мер міста Бельц, якого називають ймовірним кандидатом Шора.
Стратегія Шора полягає в підтримці кількох кандидатів, які діють паралельно, просуваючи інтереси Росії через різні канали для різних верств населення. І така стратегія хоч не приведе до перемоги якогось кандидата над Санду, але сформує ґрунт для нових політичних союзів перед парламентськими виборами 2025 року.
Наприклад, якщо Усатий обіцяє «сильну руку», то Ірина Влах (ексбашкан, автономії Гагаузія, що означає керівник гагаузькою мовою) протиставляє себе Санду як «європейська кандидатка», хоча свої місцеві кампанії вигравала завдяки або фотографіям із Путіним, або візитам до Москви. Ще одна кандидатка, пов’язана із Шором — Вікторія Фортуна, колишня прокурорка антикорупційного відомства, яка позиціонує себе як глибоко релігійну прихильницю традиційних цінностей й розпочала свою кампанію в Придністров’ї, випускаю з рук «голуба миру».
Тож, ряд кандидатів закликає посилити «нейтралітет», інші звинувачують владу у «втягуванні Молдови в війну», інші закликають підтримувати діалог з Москвою.
Кругова порука
Ілан Шор став відомим не лише через політичну діяльність, а й завдяки корупційним схемам. Його засуджено в Молдові до 15 років за злочини, пов’язані зі справою про так званий «викрадений мільярд» — банківську аферу, коли з молдовських банків було виведено суму, що дорівнює 12% ВВП країни. Тож Шор бере участь в політиці дистанційно, мобілізуючи своїх прихильників зверненнями через величезну плазму. Після визнання однойменної партії «Шор» неконституційною у 2023 році, Шор перебрався в Москву, й звідти запустив політичний проєкт «Побєда», в рамках якого розгортаються і схеми з захоплення виборів.
Нещодавно молдовське видання Ziarul de Garda опублікувало розслідування, у якому розкривається, як працює «сітка» Шора з підкупу голосів. Ця мережа побудована за принципом мережевого маркетингу, де учасники залучають нових «симпатизантів» в обмін на фінансову винагороду, яку вони отримують на картки російського банку «Промсвязьбанк», пов’язаного з Міністерством оборони РФ. Вивести гроші з російського банку в готівку допомагали придністровські «банки».
Координація «сітки» відбувається через групи та чат-боти в Telegram, якими керують безпосередньо куратори з Росії. Члени мережі брали участь у проплачених протестах, розповсюджували агітацію й самі проходили ідеологічну обробку. На виборах вони мають проголосувати за вказівкою — за кандидата, який буде оголошений Шором у п’ятницю, напередодні виборів.
Сам Шору стверджує, що його «сітка» налічує 800 тисяч громадян Молдови (населення Молдови 2,53 млн), однак експерти переконують, що залучених до корупційної схеми – не більше 130 тисяч, а в одному із таких телеграм каналів було зареєстровано 70 тисяч користувачів. Однак і ця цифра може додати кілька додаткових відсотків «шорівському» кандидату.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/cbee77eb8246d3a761fc12193eab56d8
Фото: Getty Images. Демонстрації проти президента Молдови та кандидата на переобрання Майї Санду та проти приєднання Молдови до Європейського Союзу, за яке буде проголосовано на майбутньому референдумі, у Кишиневі 12 жовтня 2024 р.
Діла церковні
Ще одна кандидатка — Вікторія Фортуна. Хоч й не будучи прохідною за соціологічними прогнозами, Фортуна привертає увагу через розгортання ще однієї схеми впливу в інтересах Росії. Згідно з інформацією місцевих ЗМІ, збір підписів для її висування забезпечували священнослужителі Молдовської митрополії, підконтрольної Москві.
До цього близько 200 молдовських попів здійснили «паломництво» в Росію, під час якого вони отримували картки від «Промсвязьбанка», на які регулярно нараховувалися кошти за вербування вірян для підтримки Вікторії Фортуни.
Одним із головних координаторів церковної схеми виявився Дмитро Чистилін, якого нещодавно затримали в Молдові та передали українським спецслужбам. Його останньою організованою акцією була хода «Шлях миру» — релігійна демонстрація, спрямована на підтримку Фортуни.
Силовий сценарій
В Україні ж привертають увагу до ще одного ймовірного сценарію, на який може піти Росія – силового. Український експерт Андрій Клименко звертає увагу на те, що російські судна досі мають доступ в молдовські порти в Джурджулештах, які розташовуються у прикордонні Молдови, України та Румунії. Експерт звертає увагу, що в таких умовах в Молдові може повторитися «кримський сценарій», коли Росія переправить в країну спеціальні сили, як це сталося при захопленні Криму у 2014 році.
«У липні — вересні моніторингова група Інституту Чорноморських стратегічних досліджень зафіксувала щонайменше п’ять прямих рейсів суден із портів РФ до Джурджулешт. Чотири судна — турецьких судновласників, одне — з офшорної юрисдикції. Звісно, кінцевим власником може бути будь-хто», — зазначив Клименко.
Але подібні сигнали з’являлися і раніше: у 2023 році з’явилася інформація про підготовку груп «тітушок», місцевим кримінальним авторитетом, який має зв’язки з ФСБ й перебуває на окупованих територіях України. можуть бути залучені до заворушень у масових заходах. Крім того, групи молодиків використовувалися і Шором і акціях протесту ще з 2023 року, коли організовані демонстрації почали набирати обертів.
Питання без відповіді
Ілан Шор перебуває під санкціями США та ЄС з 2023 року за участь у спробах дестабілізації Молдови, і журналістські розслідування підтвердили, що ці санкції накладені недарма. Водночас як його «сітка», так і заангажовані священнослужителі на місцях використовували фінансові установи на території окупованого Придністров’я для виведення російських коштів у готівку.
У контексті масових підкупів напередодні виборів молдовські правоохоронні органи рапортують про численні затримання, обшуки, а також обмеження на безготівковий рух коштів.
Однак до Придністров’я їхні руки не доходять – придністровські фігуранти за цей час не включені ні в санкції, а ні оголошені в національний розшук. Єдиним інцидентом є оголошення Україною у розшук так званого міністра закордонних справ Придністров’я Віталія Ігнатьєва, однак щодо нього Молдова допомагати не поспішає, так як це сталося із Чистиліним. Можливо через те, що Чистиліна до цього поганяли у Бухаресті румунські спецслужби й через це не вдалося кейс «зам’яти»?
Водночас зняття грошей із карток російських банків відбувається безперешкодно на території придністровського анклаву, що саме по собі порушує питання до молдовської влади.
Крім того, окуповане Придністров’я залишається і центром фізичної присутності російських військових (армія РФ ОГРВ, миротворча місія, яку контролює Росія та місцева квазіармія, також підконтрольна РФ).
Водночас протидія російському впливу не торкається обмеження можливостей Росії застосовувати у всіх сценаріях придністровського потенціалу. У відповідь на оприлюднені дані про «сітку» Шора, передбачувано розпочалися обшуки у місцевих кураторів, а Придністров’я знову залишається «за дужками».
Залиште коментар