Взаємовідносини якісних і впливових медіа і влади — це завжди складно.
1. Якщо ОП намагається вплинути на рекламодавців, то це тиск. Наразі у мене є одне не залізобетонне анонімне підтвердження від співробітника великої компанії, що такі розмови були. Правда, він/вона згадує досить старий кейс. Без усяких «але» такі дії влади — це само по собі дуже погано.
2. Чому немає масової підтримки редакторів інших медіа?
Я бачу дві причини.
Перша — потрібен час, щоб розібратися. Заява про тиск у вигляді заборони спікерства всім чиновникам і намагання збити спонсорів — не очевидна. На всіх останніх івентах «УП» були спікери з уряду й відомств. Наприклад, на останньому — Качка (Мінеконом), Ніколайчук (НБУ). В партнерах останніх івентів держкомпанії (Укрнафта) і банки (Укрексім). Це не означає, що немає заборони, можливо, в Уряді просто немає дисципліни.
Я поговорив з двома членами уряду. Вони стверджують, що не ходять на події «УП» через неодноразові непорозуміння з виданням. Коли, на їхню думку, «УП» писала некоректну інформацію, але відмовлялась виправити. (Це тонкі редакційні моменти, урядовці і журналісти можуть бачити речі геть по-різному).
Я певен, що після невиправдано агресивного випаду на останній пресконференції Володимира Зеленського на Романа Кравця у більшості урядовців увімкнеться самоцензура. Злити Зеленського урядовці бояться. Але знов повторю, це не означає, що інформація Романюка про те, що радник Зеленського Дмитро Літвін дзвонить і всім все забороняє, неправдива.
Друга — будьмо відверті, «УП» не дуже люблять у журналістських колах. Багаторічна позиція — ми завжди праві, а коли не праві, то все одно праві, може дратувати. Але те, що старі образи заважають підтримати колег — це дуже погано.
3. Намагання купити «УП». Чутки про те, що до Томаша Фіали приходили представники не названих покупців, ходять досить давно. Як і неверифікована інформація, що Фіала відмовив. Але це не події останніх днів чи навіть місяців.
Звичайно, після зміни власників «Главреда», «Дела», Аin, Мind (непідтверджена інформація) напрошується аналогія з Курченком. І йти по дорозі Курченка-Януковича — це дуже погано.
P.S: Взаємовідносини якісних і впливових медіа і влади — це завжди складно. Почитайте мемуари Тоні Блера чи «Падіння Білого дому». Але крім журналістського чи видавничого подвигу дуже допомагають стандарти й інституціоналізація. Умовний Трамп не закрив чи не тиснув на рекламодавців New York Times не тому, що цивілізована людина, а тому, що воювати з публічною компанією, у якої борди, стандарти, китайські стіни, гайди і весь цей інституціоналізаційний обвіс, значно складніше.
І ще засмучує, що Банкова геть не вчиться — прослушок Бігуса виявилося мало, давайте тиснути на «УП».
Борис Давиденко, головний редактор Forbes Ukraine
Текст публікується з дозволу автора, оригінал за посиланням
Ілюстрація: Getty Images
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись