Уроки мови: як буде українською «прострочений»

Уроки мови: як буде українською «прострочений»

Це слово часто вживають неправильно.

Через війну, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови у побуті. Але вони не завжди знають, як правильно замінити деякі слова.

Видання «УНІАН» розповіло, як правильно сказати українською «прострочений». Цим словом описують речі з терміном придатності, що минув. Так описують продукти, ліки або платежі.

Українською «прострочений» буде «протермінований». Приклади використання цього слова:

«Актор зазначив, що в нього є американська віза, але вона давно протермінована».
«Бібліотекарка люб’язно скасувала штраф за протерміновані книжки».
«Іноді в цьому магазині продають протерміноване морозиво».

Слово «прострочений» в українській мові також існує. У нього є два значення.

Перше значення слова «прострочений» таке саме, як «протермінований» — тобто той, у якого закінчився термін придатності. Ці слова є синонімами. Ось кілька прикладів вживання слова:

«Однією з причин відмови у в’їзді може стати прострочений паспорт».
«Якщо продукт прострочений, краще його викинути».

Друге значення — від слова «прострочИти»:

«Іван стояв унизу і перед собою бачив лише широку підошву, прострочену в два ряди міцними цвяхами».
«Сорочка мала підігнутий зріз, прострочений на машинці наосліп».

Таким чином, говорити «прострочений» українською можна і це не є помилкою. Не варто вважати це слово русизмом.

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих «нових українців» говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв’язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.