Так сталося, що у свої аспірантські часи я мав честь працювати вчителем історії та суспільствознавства в Київській художній школі імені Тараса Шевченка. Згодом, і в університетський період й під час парламентської діяльності, підтримка освітян була для мене одним із головних пріоритетів.
Наші, у розумінні Фонду «Рідна країна», просвітницькі проекти (без бюджетних коштів) для освітян.
1. 50 документальних фільмів із циклу «7 ЧУДЕС УКРАЇНИ» для навчальної та виховної роботи, зокрема й для вчителів історії та географії;
2. Аудіо проекти «ЖИВІ ГОЛОСИ: класика української літератури», «ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА: живий голос Василя СИМОНЕНКА», «ГОЛОВНІ ПІСНІ та МЕЛОДІЇ УКРАЇНИ»… — для вчителів української мови та літератури;
3. «СЛУХАНКА для УКРАЇНСЬКОЇ МАЛЕЧІ», де на двох дисках зібрані 77 музичних творів: від ігор та лічилок до колядок і щедрівок — для вчителів початкових класів та дошкільних закладів;
4. Навчальний посібник «УКРАЇНА: історія КОНСТИТУЦІЇ» — для вчителів правознавства;
5. Довідник «АБЕТКА української політики» — для вчителів, старшокласників та студентів, який щорічно виходив з 1997 до 2004 року;
6. Науково-популярне видання «ТЕОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОХАННЯ» — для вчителів української літератури;
7. Постійно діючий проект «ЗДОРОВИМ і СПОРТИВНИМ БУТИ МОДНО» — для вчителів фізичного виховання, в результаті якого передано тисячі мʼячів та іншого спортивного інвентаря для шкіл;
8. Наша «УКРАЇНСЬКА КНИГА — ДІТЯМ УКРАЇНИ» забезпечила надходження десятків тисяч книг до шкільних та сільських бібліотек країни;
9. «УКРАЇНСЬКИЙ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ, СКОВОРОДИНІВСЬКИЙ щорічники»( виходить з 2011 року) — для історико-просвітницької та виховної роботи у школах та вишах;
10. «АЛЬБОМИ ШЕВЧЕНКА», просвітницькі книжкові закладки, екологічні проекти, літературні конкурси… і ще багато іншого для нашої НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ та її головних дійових осіб — ВЧИТЕЛІВ.
Парламентська підтримка освіти.
За час своєї депутатської діяльності я мав честь:
— сприяти поверненню державного боргу вчителям по 57 статті Закону «Про освіту» щодо щорічної грошової винагороди;
— гарантувати право сільським вчителям на безоплатне отримання у приватну власність земельної ділянки (співавтор Закону);
— боротися за належне фінансування освіти і науки;
(Для інформації.
Саме мій публічний протест проти владного бюджету-2016, де суттєво скоротили фінансування освіти, науки, культури, екології, соціальних програм …призвів до втрати депутатського мандату);
— захищати сільські школи від проектів масового закриття та обʼєднання…
НАВІЩО я про це НАГАДУЮ?
Бо є таке неписане правило:
а чи маєте Ви МОРАЛЬНЕ ПРАВО вітати нині ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ?
Тож я таке право МАЮ, а нинішні освітянські керманичі — НІ.
Сьогоднішнє керівництво Міністерства освіти, а це на хвилиночку — міністр і 9 заступників та низка інших державних освітянських структур скоріше ЛІКВІДАТОРИ національної освіти, аніж її оборонці.
Спочатку вони оголосили нашу національну систему освіти неефективною і неправильною, а потім взялися за її знищення.
Атака на національні університети, спроба призначати своїх керівників, незаконні проекти так званої корпоратизації та можливості приватизації вузів — це вже системна політика шкідництва від МОН. Натомість іншою рукою надається сприяння приватним вузам із сумнівною репутацією. Чого варте лише рішення про відкриття ще 3 вузів для приватного Університету Ківалова із правом готувати правоохоронців та юристів й плани державного фінансування цих приватних вузів?!
Інший проект — повної ліквідації сільських шкіл від влади, це по суті проект ЗНИЩЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА й продовження політики часів Кагановича-Сталіна, які насильно проводили колективізацію та заганяли селян на роботу у русифіковані міста.
Більш за те, антиосвітянську Постанову КМУ про закриття з 1 вересня 2025 року ВСІХ шкіл, де менше 45 учнів, вже кинулися виконувати численні місцеві чиновники, яким на чималі заплати і премії грош в бюджеті є, а на школи бракує. Так, лише чиновники Тетіївської ОТГ, що на Київщині, вже нині попри протести вчителів і батьків закрили 8 шкіл. Можемо лише уявити, яке ОБЕЗЛЮДНЕННЯ українського СЕЛА, розпочнеться із наступного навчального року і, зрозуміло, подальший виїзд закордон.
Я вже мовчу про те, що ці ж таки МОНівські ліквідатори паралельно створюють іншу проблему:
в початкових класах містечок та міст утворюються класи по більш як 30, а то й 40 дітей. Можна лише уявити, як там працюється вчителям.
І найголовніше — про оплату вчителів, які ще в 2020 році чекали на свої гарантовані і справедливі 4 тисячі доларів.
Влада переконливо доводить, що грошей для вчителів, як не було до воєнного стану так немає і нині. Тому 12 тисяч гривень (менш як 300 доларів), та й то не для всіх, буде і в 2025 році.
Попри це, сьогодні ВСІ освітні владці будуть вітати Вас із професійним СВЯТОМ, яке для більшості працівників освіти стало СВЯТОМ зі СЛЬОЗАМИ на ОЧАХ!
ТРИМАЄМОСЯ і ШАНУЙМОСЯ, бо ми того ВАРТІ