Через війну в Україні неможливо оцінити реальну кількість населення. Зробити це можна повноцінно лише завдяки проведенню перепису і у мирний час. Або ж при використанні інших джерел інформації, наприклад, даних від операторів мобільного зв’язку.
Останнім часом висловлюється думка щодо можливості використання інформації щодо банківських транзакцій з прив’язкою до територій для можливого використання при оцінці чисельності населення.
ТСН.ua з’ясовував, чи дійсно для цього можуть використовувати банківські картки та які методи з підрахунку чисельності населення застосовують зараз науковці.
Чому основа – це перепис населення
За словами демографа Олександра Гладуна, базовою інформацією про чисельність населення в Україні залишаються результати перепису населення, який відбувся у 2001 році.
«Задачі перепису значно ширші, ніж лише оцінка чисельності населення та його розміщення по території країни. Переписом досліджується етнічний, мовний, сімейний склад, освіта, занятість населення, житлові умови, міграційна активність населення та багато іншого. Але під час війни для нас дуже важливими є саме оцінка чисельності та розміщення населення по території України», – розповідає ТСН.ua Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ.
Як це робилося за мирних часів?
Науковець додає, що за мирних умов, після проведення перепису населення виконується спеціальна процедура – «пересування» даних щодо чисельності та статево-вікової структури на 1 січня найближчого до перепису року.
«Після цього від даних перепису щорічно здійснюються розрахунки чисельності та статево-вікової структури населення: беруться дані за 1 січня попереднього року, додається кількість новонароджених та віднімається кількість смертей, а також додається кількість прибулих і віднімається кількість вибулих за кордон протягом року і в результаті отримуються показники на 1 січня поточного року. Для оцінок по областях, районах, територіальних громадах, населених пунктах враховуються переміщення людей всередині країни. Така процедура здійснюється кожного року, у розрізі територій, статі, окремих вікових груп», – пояснює демограф.
Чому це важливо і що зруйнувала війна?
Олександр Гладун підкреслює, що для планування розвитку територій – це дуже важливо.
«На жаль, війна зруйнувала нормальний облік демографічних подій. Зараз Мінюст реєструє народжуваність та смертність лише на підконтрольній Україні території. Плюс до цього ми маємо шалену міграцію українців за кордон, а також шалене переміщення населення всередині країни, як ВПО – людей, які виїхали з окупований територій та зон бойових дій, так і людей без цього статусу, які активно змінюють місце проживання в межах країни», – пояснює Олександр Гладун.
Саме тому, за словами демографа, є актуальною оцінка чисельності населення, як у масштабах країни, так і по окремих її територіях.
«Через те, що повноцінний облік демографічних подій зруйновано, а міграція повністю не реєструється, застосовувати стандартні підходи, які зазвичай використовує демографічна статистика, у сучасних умовах є неможливим. У той же час дані по чисельності населення і його розміщенню, є вкрай важливим, передусім для військових та цивільних адміністрацій. Тому в умовах війни доводиться застосовувати інші підходи для отримання результату», – розповідає Олександр Гладун.
Експертні оцінки на базі 2022 року
Науковець пояснює, що Інститут демографії та проблем якості життя, використовує суто демографічний підхід на базі експертних оцінок.
«Ми аналізуємо інформацію, яка надходить з різних джерел про демографічні процеси: народжуваність, смертність, міграцію, дані міжнародних організацій. Після цього розробляємо свої оцінки розвитку демографічної ситуації в країні. Прогнозуємо окремо народжуваність, смертність та міграційні процеси. На базі даних на початок 2022 року, моделюємо різні сценарні розрахунки щодо чисельності населення України у кордонах 1991 року», – пояснює науковець.
Непрямі методи підрахунку чисельності населення
Інший підхід – це дослідження та моделювання з використанням інших джерел інформації.
«Це можуть бути дані Пенсійного фонду, дані Міністерства освіти та науки про кількість школярів чи студентів вищих навчальних закладів, дані МОЗ з урахуванням пацієнтів лікарень, дані операторів мобільного зв’язку та інші дані з офіційних джерел та різних вибіркових обстежень. На базі різних моделей оцінюється чисельність населення України. Це так звана оцінка чисельності населення непрямими методами», – пояснює Олександр Гладун.
Кількість українців за мобільними телефонами
Науковець зауважує, що з використанням цього методу теж є певні проблеми. Наприклад, при використанні даних мобільних операторів, виникає ситуація, що потрібно оцінити скільки номерів телефонів має одна людина.
«Це можна з’ясувати якщо проводити різні обстеження населення. Але ще є проблема з розташуванням вишок операторів мобільного зв’язку, яке повністю не відповідає адміністративному поділу країни – вишки можуть стояти на кордонах областей і розподілити таким чином людей дуже важко. А на рівнів районів – ця проблема є ще більше складнішою. Але тим не менш, в умовах війни маємо користуватися тим, що є», – зазначає Олександр Гладун.
Яка користь від доступу до банківських транзакцій?
Щодо планів отримання інформації про використання транзакцій банківських карток, то демограф зазначає, що це було б дуже корисно для досліджень, адже банківські установи знають, де саме здійснювалася транзакція карткою, а також стать та вік людини, яка нею користується.
«Але тут теж є проблема – одна людина може мати декілька карток, причому у різних банках. Все це потрібно узгоджувати, порівнювати аби одну людину не порахувати двічі чи тричі. Потрібно аналізувати наскільки регулярно людина робить розрахунки карткою на даній території, бо громадяни у нас активно переміщуються – їздять у відрядження, відвідують родичів та можуть розраховуватися у різних населених пунктах. Проблем з цим чимало, але щодо банківських карток, то я хотів би заспокоїти українців: банки відмовилися надавати таку інформацію», – запевняє Олександр Гладун.
Банки відмовилися ділитись інформацією
Вчений додає, що з демографічної точки зору у разі використання цієї інформації науковців не цікавила б ні сума покупки, ні прізвище людини – лише факт постійного знаходження особи на певній території і її вік та стать.
«Представники банківської системи відмовилися надавати таку інформацію, з посиланням на банківську таємницю. Як на мене, то це досить обґрунтовано, бо подібне може викликати доволі негативну реакцію населення та підірвати довіру до банківської системи. Гадаю, що банки навряд чи погодяться надавати інформацію з використання банківських карток, а ми будемо використовувати ту інформацію, яка є в інших джерелах», – зауважує Олександр Гладун.
Персональні дані не розголошуються
До речі, коли науковці використовують дані Пенсійного фонду чи Міносвіти, то запевняють, що прізвища людей їх не цікавлять, використовується лише узагальнена інформація про кількість осіб на певній території.
«Персональних даних ми не маємо взагалі і вони як такі демографам не потрібні. Ми займаємося масовими процесами, а на рівні конкретної людини – це вже задачі інших органів. До нас це немає ніякого стосунку», – додає Олександр Гладун.
Демограф погоджується, що до точності таких досліджень є питання. Але в умовах війни, такі підходи є цілком прийнятними.
«Насправді, коли ми робили дослідження на основі суто демографічних даних та аналізували інформацією з різних джерел, то у результаті отримували більш-менш співставні дані. Тому їх можна вважати цілком прийнятними», – зауважує науковець.
Кількість людей по споживанню хліба та солі
Раніше кількість людей намагалися підрахувати за кількістю проданого хліба, солі, спожитої води та електроенергії.
«Були певні спроби таких підрахунків, але дуже давно. Щодо хліба, то тут варто врахувати, що постійно змінюється кількість споживання хліба. Були часи, коли його купували щоб годувати худобу. Також були спроби підрахунку за кількістю придбаної солі. Але сіль люди закуповують раз на місяць, пів року, рік. А у період консервування – купують її у значно більших об’ємах. По споживанню електроенергії теж не варіант підрахунків у сучасних умовах, з врахуванням блекаутів та вимушених відключень – це не серйозно. Тому такі методи практично не використовуються. Ми віддаємо перевагу інформації, де йдеться про кількість людей», – пояснює Олександр Гладун.
Надія на перепис населення після війни
Експерт підкреслює, що точну кількість населення в Україні можна буде визначити лише завдяки проведенню перепису населення.
«Це можливо лише після закінчення війни. Гадаю, що з переписом населення нам потрібно буде почекати рік-два. Мають стабілізувалися міграційні процеси, а люди, які знаходяться за кордоном визначилися – повертаються вони до України чи ні. Тільки після цього потрібно проводити перепис, щоб отримати об’єктивні результати. Тут головне не поспішати, бо можна провести перепис, а люди після цього почнуть масово повертатися, і ми не матимемо чіткої картини та отримаємо суттєві складнощі з обліком», – підсумовує Олександр Гладун.
Раніше ТСН.ua розповідав про мінус 400 тисяч українців за пів року: як це пояснюють вчені та до чого тут мобілізація і важка зима.
Міністерство повернення українців: чому нас вже ніколи не буде 42 мільйони і що робити
Залишиться 15 мільйонів: шокувальний прогноз післявоєнного та майбутнього життя в Україні
Що буде з Україною до 2040 року: відомий демограф ошелешив прогнозом