У чому полягає стратегія Ізраїлю

Чи покінчено з «Хезболлою»?
Кращий варіант для Ізраїлю – виграти без наземної операції. Найгірший варіант – тривала військова кампанія у південному Лівані, створення зони безпеки із перебуванням там ізраїльських військ.

У принципі наразі ізраїльська стратегія працює непогано. Додам, що вторгення знівелює ізраїльську стратегію з відокремлення «Хезболли» від Лівану.

«Хезболла» – отримала нищівний удар. Є чимало тих, хто радіє цьому – в Лівані та в інших арабських країнах, зокрема в Сирії. Чи означає, що з організацією покінчено? Ні. Будуть призначені нові лідери, там лінійка запасних велика і проблем з цим не буде, але очевидно комунікація порушена і певний колапс керівництва наявний.

При певних обставинах «Хезболла» може втратити свій статус в Лівані, але це буде залежати від результатів цієї війни, не раніше.

Складна ситуація для Ірану
Іран опинився у складній для себе ситуації. Не відповісти зараз – значить не просто втратити обличчя, а поховати на довгі роки геостратегічні амбіції. Втрата «шиїтського коридору» – нищівний удар по позиціях Корпусу вартових ісламської революції.

Наскільки я розумію, іранське керівництво, опинившись перед реальною загрозою війни з Ізраїлем та США, намагалося маневрувати між спробою відновити переговори з американцями та триваючими переговорами з росіянами та китайцями.

Саме тому була такою дивною та контраверсійною заява президента Ірану Масуда Пезешкіана і посил іранців «Хезболлі» – допомога не на часі.

Іранці розуміють, що головним завданням ізраїльтян є стратегічна поразка Ірану, яку можна досягти лише втягуванням США у війну. Вони досі вагаються, але скоріше за все період вагань завершиться після саміту БРІКС в Казані 22 – 24 жовтня. Їм потрібна угода з Москвою, де має бути гарантована безпека. Якщо вони справді на це сподіваються, то ці надії марні, але як певний запобіжник (третя світова війна) може спрацювати.

Щодо інтересів України
Ослаблення Ірану нам на руку, втягування Москви у війну нам на руку (шкода, якщо росіяни зіскочуть). Довгий конфлікт автоматично породжує нові лінії розламу – нам це не дуже на руку.

Якось буде. Але пам’ятайте – там всі брешуть, а іранці найбільше.