https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/05023081b921342be9b6023ecdac356a.git
У нас часто дивуються, чому «на Заході не розуміють, що Україна їх закриває собою від Росії». Проблема в тому, що на Заході так не думають Зміст
Країни НАТО звикли покладатися на військову та економічну міць США, силу Альянсу, і не бачать для Росії (навіть путінської) причин нападати на НАТО. Тим більше, що росіяни й справді підкреслено уникають боєзіткнень з силами Альянсу.
Але агресія Росії в Криму і на Донбасі показує, що вона може проводити широкомасштабні операції, приховуючи свою участь від тих, хто відмовляється бачити очевидне.
Варто відзначити, що на Заході загалом свідомі таких сценаріїв. Вони віддзеркалені навіть у фільмах.
У зразку високого британського гумору «Yes Prime Minister» докладно розкривається «тактика салямі», яка дозволяє Москві розв’язати агресію — і не дати Заходу приводу для ядерної відповіді.
Агенти у Західному Берліні спричиняють пожежі, «на допомогу» рушають пожежні машини зі Східного Берліну, з них висаджуються спецпризначенці… поки не стає занадто пізно, приводу для удару Захід наче і не має…
Від британської класики не відстають і сучасники. BBC зняло фільм-моделювання «World War Three: Inside the War Room». Там «тактика салямі» показується на прикладі вторгнення Росії у східну Латвію — з використанням досвіду Криму і Донбасу.
Якщо у першому фільмі головний герой погоджується з потребами фінансувати звичайні озброєння, щоб вчасно зупинити «нарізання салямі» — то сценарій другого закінчується фактично відмовою Заходу від масованого ядерного удару — після того, як Росія «помилково» тактичний ядерний удар уже завдала.
Усі ці сценарії показують, що війна між Росією і НАТО не є неможливою. Про це знають обидві сторони. Але «знати» і «допускати реальність» — дуже різні речі.
Читайте також: Коли наші партнери втомляться від ядерних ігор Путіна?
Для України головне завдання — отримати підтримку, необхідну для перемоги.
І для Заходу ми маємо виглядати не тими, хто втягне їх у війну — а тими, хто цю війну відверне.
Щобільше — стати частиною спільної системи для відвернення глобальної війни та зупинення Росії.
Ідеться, зокрема, про спільні виробничі проєкти.
Про максимальні контакти на всіх рівнях — від парламентів до експертів та журналістів — щоб протидіяти «гібридним» загрозам і пропаганді в західних суспільствах.
Зрештою, про прискорений шлях до НАТО — яке має стати опорою для повоєнної безпеки, швидко координуючи протидію Росії, з урахуванням усього спектру загроз.
І тоді більш імовірним буде класичний сценарій — коли «тактику салямі» з боку РФ можна буде зірвати завчасною підготовкою.
Джерело
Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Залиште коментар