Нещодавня кампанія Ізраїля з вибуху пейджерів та рацій бойовиків «Хезболли» в Лівані піднімає важливі питання про ширші стратегічні цілі Ізраїля. Атакуючи ці канали зв’язку, Ізраїль фактично підірвав структуру командування й управління «Хезболли», що ускладнює здійснення скоординованих атак і послаблює оперативну ефективність угрупування.
З одного боку, ці удари можна інтерпретувати як ранню стадію більш масштабної військової кампанії Ізраїля. У сучасній війні порушення здатності противника до комунікації часто є першим кроком у підготовці до наземного наступу, зазначає у статті для The Hill Ендрю Лейтем, професор міжнародних відносин у коледжі Макалестер у Сент-Полі, США.
«Позбавивши керівництво «Хезболли» можливості віддавати накази в режимі реального часу і координувати дії у відповідь, Ізраїль може готуватися до потенційного вторгнення на південь Лівану», — пише Лейтем.
Або ж удари можна розглядати як засіб посилення стримування, а не як передумову до повномасштабної війни. За останній рік Ізраїль посилив свій тиск на «Хезболлу», не вдаючись до наземної війни, продемонструвавши лише свою здатність завдати серйозної шкоди інфраструктурі угрупування, уникаючи при цьому витрат на тривалі наземні операції.
З цього погляду, дії Ізраїля сигналізують про те, що він готовий і здатний піти на ескалацію, якщо його спровокують, але не бажає цього не робити, якщо «Хезболла» відступить.
«Чи буде ця кампанія прелюдією до наземного наступу, чи просто засобом посилення стримування, в кінцевому рахунку, залежить від дій «Хезболли» й динаміки, що розвивається вздовж ізраїльсько-ліванського кордону. Наразі стратегія Ізраїля, схоже, полягає у навмисній невизначеності, яка виводить супротивника з рівноваги й водночас збільшує його власні стратегічні можливості», — підсумував автор.
Джерело: ZN.UA