Дипломатичні установи України за кордоном з 23 квітня припинили приймати заяви на оформлення нових документів від чоловіків, що спричинило бурхливу реакцію в соціальних мережах, скандали та сутички у консульствах, а також за відсутності офіційних роз’яснень породило безліч чуток щодо подальших планів української влади.
Тому у Міністерстві закордонних справ України вирішили розвіяти міфи, що активно поширюються, й надали докладне роз’яснення ситуації.
Про це повідомили на сайту міністерства.
Міф №1: надання послуг припинили для всіх чоловіків
У Міністерстві наголосили, що послуги лише «тимчасово призупинені на обмежений період часу» і тільки для чоловіків віком від 18 до 60 років.
«Після завершення цього періоду, прийом заяв продовжиться. Чоловіки призовного віку, які уточнили свої дані відповідно до вимог законодавства, матимуть можливість подати заяви на отримання консульських послуг, отримати свій слот в електронній черзі та попасти на прийом до консульства», – пояснили у відомстві.
В МЗС назвали цей період «технічною паузою», яка необхідна державним установам для доопрацювання механізмів військово-облікової роботи, щоб дотримуватись норм нового закону.
Міф №2: чоловіків за кордоном позбавили будь-якої консульської допомоги
У відомстві стверджують, що обмеження стосується лише оформлення нових документів.
«Зазначене рішення жодним чином не стосується надання екстреної консульської допомоги громадянам України в разі надзвичайних ситуацій (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо)», – наголосили у МЗС.
Чиновники запевняють, що кожен українець, безвідносно до статусу щодо військової служби чи будь-яких інших обставин, має право на консульську допомогу та опіку в разі екстрених ситуацій.
Міф №3: обмеження консульських послуг є неконституційним
Критики рішення, прийнятого МЗС, зазначають, що новий закон поки що не набрав чинності, тому дипломатичні установи не мають права обмежувати громадян у надання консульських послуг.
У міністерстві пояснили, що нараз взагалі не йдеться обмеження, а лише про тимчасову зупинку прийому нових заяв, оскільки їх не встигнуть опрацювати до набуття чинності новим законом про мобілізацію.
«Термін призупинення прийому нових заяв продиктований часом, який необхідний для внесення технічних змін до алгоритмів роботи інформаційно-комунікаційних систем, які використовуються для виконання відповідних консульських функцій, а також актуалізації підзаконних нормативних актів після ухвалення нового закону», – зазначили в МЗС.
Міф №4: документи за раніше поданими заявами не видаватимуть
У міністерстві заперечили подібні твердження і наголосили, що всі заяви, подані до дипломатичних установ до 23 квітня 2024 року, будуть опрацьовані.
«Заяви, які вже були в роботі, продовжили опрацьовуватися. Тимчасово призупинений лише прийом нових заяв від окремої категорії громадян для уточнення механізмів надання консульських послуг згідно з ухваленим новим законом», – запевнили у відомстві.
Міф №5: рішення несправедливе щодо чоловіків, які виїхали на законних підставах
В МЗС зазначили, що всі громадяни України мають однакові права та обов’язки, незалежно від того, перебувають вони за кордоном чи на Батьківщині, зокрема зобов’язані уточнювати свої військово-облікові дані.
Новий закон про мобілізацію передбачає можливість зробити це дистанційно за допомогою електронного кабінету.
«Якщо чоловік уточнив свої дані та має правові підстави на отримання, відповідно до вимог законодавства, консульських послуг, він матиме таку можливість. Це рівні умови та ставлення держави до чоловіків в Україні та за кордоном», – пояснили в МЗС.
Крім того, чиновники МЗС обіцяють загалом спростить доступ до консульських послуг для всіх українців за кордоном, що дозволить скоротити час процедур. Це має зменшити черги, які стали проблемою внаслідок збільшення кількості громадян за кордоном після початку повномасштабної війни.
Міф №6: рішення МЗС порушує права людини
У відомстві запевняють, що рішення тимчасове і прийом заяв відновиться, як тільки будуть погоджені механізми втілення нового закону.
«Про жодне порушення прав людини в цьому випадку не може йтися, адже кожна держава оновлює та уточнює своє законодавство, що іноді потребує внесення змін до порядку функціонування закордонних дипломатичних установ і надання консульських послуг», – пояснили у міністерстві.
«Мають воювати не люди»: що кажуть військовозобов’язані у Польщі, яким припинили надавати консульські послуги Не всі чоловіки – герої: експерт про небезпеку заборони на консульські послуги за кордоном «Наратив про націю ухилянтів»: нардепка «рознесла» заборону на консульські послуги для чоловіків