Світ має нарешті перейти від санкцій до режиму тотальної економічної ізоляції Росії, бо економіка агресора ще довго може триматися на плаву.
Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу сказав експерт з безпекових відносин, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар, коментуючи перспективи РФ упродовж наступних шести років “президентства” Путіна.
«Довголіття путінського режиму залежить від того, наскільки дозволена Кремлю свобода маневру. І тут питання значною мірою лежить у площині того, що ті тенденції у РФ за майже 25 років, які, власне, й привели цю країну до того стану, в якому вона перебуває зараз, – на Заході ігнорували або трактували зовсім по-іншому», — зазначив він.
Експерт нагадав, що Путіна на початку його правління вважали «бездоганним демократом».
«І це тоді, коли вже було добре видно, як цей «бездоганний демократ» розправляється зі своїми громадянами (йдеться про 1999 рік, коли Путін влаштував теракти у житлових будинках Москви, Буйнакська і Волгодонська, які забрали життя сотень людей, – ред.), розправляється з чеченцями (Друга чеченська війна, – ред.) А далі – більше: відома «ностальгія за СРСР» (2005 року Путін називав розпад СРСР найбільшою геополітичною катастрофою XX століття, – ред.), мюнхенська промова Путіна 2007 року (тривала понад 30 хвилин і згодом була визнана точкою відліку нової «холодної війни» між колективним Заходом та Росією – ред.), а через рік – стався напад на Грузію», — вказав Гончар.
При цьому у 2008 році Путіна не те що не піддали санкціям, а навпаки – винагородили: США «політикою перезавантаження», а ЄС «співпрацею заради модернізації», зазначив експерт.
«Що було після цього ми, українці, добре знаємо: 2014 рік – окупація Криму, а також територій Донецької та Луганської областей, 2022 рік – повномасштабне вторгнення РФ в Україну», — додав він.
Тобто, за словами експерта, всі події, які відбулися до моменту, коли Захід почав «прозрівати» – це, як правило, запізнілі дії реактивного характеру, які не зупиняли російську експансію та агресію. «Грубо кажучи, якби теперішні санкції були введені ще у 2014-му, то, можливо, 2022 року й не було б», – акцентував Гончар.
Втім, продовжив він, зараз і запроваджено 13 пакетів санкцій від ЄС, американські й британські санкції, санкції «Групи семи», однак бюджет РФ справно забезпечується.
“А це означає, що війна буде продовжуватися. І не лише в Україні. В цьому контексті питання припинення й російської агресії, й існування путінського режиму… Це питання системності дій зі знищення цього режиму шляхом повної консолідації міжнародних зусиль. А тут, на жаль, ми поки бачимо малий прогрес. Ситуація зараз не виглядає так оптимістично, як би нам хотілося. 17 березня 2024 року режим Путіна показав, що він твердий як ніколи. Проте – і це важливо – все те, що тверде, як правило, крихке», – сказав президент Центру глобалістики «Стратегія XXI».
На думку експерта, якщо санкції залишаться такими, якими є зараз, то економіка РФ зможе триматися на плаву. «Всі ці санкційні режими мають багато дірок. Значна частина торгівлі з агресором досі залишається. А частина йде через треті країни», – додав він.
Гончар переконаний, що необхідно нарешті переходити від санкцій до режиму тотальної економічної ізоляції Росії Заходом.
«Тобто, щоб не просто нічого не потрапляло напряму в РФ, а нічого не потрапляло в РФ навіть через будь-яку іншу країну. Зараз як ніколи потрібна консолідована політична воля Заходу. Вона наче є, але недостатня. Через це ми й бачимо ситуацію, коли путінський режим відчуває себе хай і не комфортно, але й не критично», — зазначив він.
Він також звернув увагу на те, що ЗСУ ледь не щодня б’ють по російських НПЗ, і це відчутно для РФ. Але, за словами експерта, говорити про підрив економіки в цілому за наслідками кількох десятків прильотів — передчасно. «Ми бачимо, що відбулося падіння виробництва. Але росіяни, раз їм не виходить більше переробляти нафту, – продають нафту сирою, і все одно отримують гроші. Тому питання стоїть у системності, послідовності та розширенні масштабу наших дій», — підкреслив він.
Отже, за словами експерта, наразі паралельно йдуть дві стратегії: перша – це лінія Заходу, який повинен економічно відрізати Росію від світу, а друга – це методична робота ЗСУ.
Як повідомляв Укрінформ, протягом 15 -17 березня у РФ відбулося голосування на так званих “виборах” президента. Їх переможцем очікувано оголосили Путіна — він залишається на цій посаді вже на п’ятий термін.