Верховний бункер-командувач намагається тиснути на свого турецького колегу. Мої дипломатичні джерела вважають, що фюрера дратує підтримка турками України.
Голова турецького МЗС Чавушоглу заявив, що підтримує 10 мирних пунктів Зеленського. А серед них, як відомо, — виведення всіх російських військ за кордони 1991 року.
Також Туреччина таємно надає зброю Україні. Весь перелік арсеналу невідомий, але днями навіть західні медія, зокрема респектабельний американський журнал Foreign Policy написав, що наприкінці 2022 року Туреччина почала надсилати Україні розроблені США артилерійські касетні бомби, уточнивши, що «нинішні та колишні чиновники США та Європи, знайомі з цим рішенням», а зброя дуже потужна для знищення російських танків і військ на полі бою». Щоправда, українці та турки цей факт офіційно спростували.
Це дуже бісить фюрера, у якого немає зрозумілого алгоритму реакції на поведінку Анкари.
Спершу зʼявилася грізна погроза МЗС РФ припинити переговори з Україною через посередників (читай – Туреччину). Крім того, джерела в розвідці розповідали, що Москва тисне на Анкару, аби змінити позицію країни.
Тепер Путін знову дзвонить Ердогану, аби поскаржиться на «деструктивну політику Києва, який зробив ставку на інтенсифікацію боїв». Арсенал шантажу зрозумілий, — зерновий коридор, обмін полоненими.
Проте позиція Ердогана зрозуміла: в незалежності від власних симпатій, його країна є членом НАТО і перебуває під ще більшим тиском США. Тому бункерному він може сказати лише одне: «нравітся, нє нравітся – тєрпі моя красавіца».
Отак виглядає ще один епізод із закулісся війни. Підписуйтеся на «Орестократію (https://t.me/orestokratiia)».