Цьогорічна зима буде для українців важкою, холодною і змусить людей залишати Україну, а ЄС приймати ще більшу кількість мігрантів. Однак нинішній політичний клімат в Європі відрізняється від весняного, пише Financial Times.
Поліна Сидоренко, 19-річна українська студентка, була сповнена надій, коли повернулась до Києва наприкінці серпня після п’ятимісячного перебування в Італії. Однак її плани зібрати по шматках зруйноване життя і поновити навчання у престижному київському університеті виявилися недовговічними.
За кілька тижнів Росія завдала ракетних ударів по ключових українських містах і критично важливій цивільній інфраструктурі. І Сидоренко втекла назад до Італії, взявши із собою близьку подругу-студентку, пише видання.
«Ситуація — жахлива», — каже Поліна, додаючи, що її українські друзі в Італії, які розглядали можливість повернення додому, тепер відмовилися від цієї ідеї. «Все стає тільки гірше, і вони не знають, що робити».
Росія продовжує знищувати українські енергетичні об’єкти, а країни-члени ЄС готуються до повернення багатьох інших українців, таких як Поліна Сидоренко.
«Мета Путіна — створити кризу з біженцями і чинити на нас ще більший тиск», — каже комісар ЄС із внутрішніх справ Ілва Йоханссон.
Досі Європа дотримувалася політики відкритих дверей щодо українських біженців, багато з яких повернулися додому після відбиття першого російського тиску.
Сидоренко була серед приблизно 173 тисяч українців, які знайшли прихисток від війни в Італії, де їх радо зустріли й усіляко підтримували.
Однак за майже 10 місяців війни теплу зустріч змінила втома, оскільки європейці страждають від дедалі більшої інфляції, а державні бюджети не витримують навантаження.
«Політична риторика навколо міграції в Європі зараз загострюється, що підкреслює труднощі, з якими стикаються багато держав-членів у пошуку послідовних рішень», — каже Альберто-Хорст Нейдхардт, політичний аналітик Центру європейської політики (EPC).
«Ми спостерігаємо надзвичайну ситуацію у багатьох частинах ЄС. Перспектива подальшого прибуття з України та інших частин світу може створити ще більше навантаження на владу».
У період із січня по вересень 4,4 млн українців попросили тимчасового захисту в ЄС.
Місцева влада насилу справляється із ситуацією. У Німеччині, де цього року знайшли прихисток понад 1,1 млн людей, міста намагаються створити тимчасові притулки та переобладнати спортивні зали й гуртожитки.
Муніципалітети змушені будувати пересувні будинки, здавати кімнати в готелях для новоприбулих, а також кажуть, що в них закінчуються місця у школах і дитячих садках. У Бельгії заявляють, що на вулицях Брюсселя мешкають тисячі біженців.
Найбільшу кількість біженців прийняла Польща. За даними міністерства внутрішніх справ і адміністрації, від початку війни до початку вересня польсько-український кордон перетнуло 5 мільйонів 676 тисяч українців, 75% з яких дорослі громадяни України.
Зараз ця цифра неухильно росте, однак українці, що тікають до Польщі цієї зими, не зустрінуть такого ж щедрого прийому, як навесні.
Поляки «бояться погіршення економічної ситуації й інфляції, і їх дедалі більше дратує те, що вони сприймають як прихильне ставлення до українських біженців», — каже Пьотр Бурас, голова варшавського офісу Європейської ради з міжнародних відносин.
Польська влада вже скасувала чимало субсидій для українців. Це, зокрема, безплатний доступ до громадського транспорту. Крім того, біженці, що перебувають у Польщі понад 120 днів, мають сплатити 50% вартості житла, наданого державою.
Комісар ЄС із внутрішніх справ Ілва Йоханссон каже, що наразі приплив мігрантів до ЄС з України лише трохи перевищує кількість тих, хто повертається в Україну, але ЄС займається плануванням на випадок непередбачених обставин для новоприбулих.
«Якщо ми побачимо, що взимку приїдуть мільйони людей, це, звичайно, буде величезною проблемою, але гадаю, ми впораємося», — сказала вона Financial Times.
Однак держави-члени, що взяли на себе основний тягар попередньої хвилі українських біженців, стурбовані. Деякі дипломати наголошують, що, хоча українські біженці можуть вільно переміщатися всередині ЄС, новоприбулі, як правило, їдуть у великі міста, де вже проживає велика кількість біженців, і це збільшує навантаження на місцеву владу.
Погіршує ситуацію й приплив біженців з інших країн. У міру ослаблення обмежень через Covid-19 та посилення економічного тиску, в Європі реєструють найвищий приплив мігрантів з Північної Африки, Близького Сходу та Азії з часів міграційної кризи 2015-2016 років, яка свого часу створила величезне навантаження на економіку ЄС.