Лікарі у Великій Британії навмисно заразили добровольців коронавірусом і вже опублікували попередні підсумки першого експерименту на Research Square.
Вчені перевірили поки що лише безпеку такого дослідження.
До нього включили лише здорових та молодих людей. У результаті коронавірус підхопила половина добровольців, а хвороба протікала у легкій формі.
У майбутньому експерименти з добровільного зараження коронавірусом можуть допомогти зрозуміти, чому під час зустрічі з вірусом одні люди заражаються ним, інші ні.
10 доз коронавірусу
На початку 2021 року Британська рада з етики клінічних випробувань дала добро на експерименти зі штучним зараженням добровольців ковідом. Дослідники хотіли вивчити момент зараження коронавірусом, суворо контролюючи початкові умови зустрічі з ним – дозу вірусу, тривалість контакту з ним. Ці умови не можна проконтролювати в інших дослідженнях, тому навмисне зараження людей — унікальна можливість заповнити прогалини у знаннях вчених про коронавірус.
Експеримент проводили дослідники із Імперського коледжу Лондона. Вони відібрали 36 здорових добровольців віком від 18 до 30 років і заразили їх оригінальним уханьським штамом коронавірусу.
Ніхто з учасників раніше не був заражений коронавірусом і не прищеплювався від нього, тобто вони не мали імунітету. Через це медикам довелося виключити із дослідження двох осіб, у яких у період між включенням у дослідження та зараженням вірусом виявили антитіла до коронавірусу.
Усім добровольцям у ніс упорснули 10 доз коронавірусу. У цьому за одну дозу брали таке розведення вірусу, у якому він заражає половину клітин у культурі. У результаті заразилися 18 людей (53%). Незважаючи на те, що вірус потрапив в організм через ніс, його спочатку виявили в мазках з горла, а потім уже в носі. Вірусне навантаження досягло піку на п’ятий день після зараження, а живий вірус висівався з носа в середньому до 10 днів після зараження.
Як вплинув експеримент на учасників
Симптоми розвивалися в середньому на 2-4 день після зараження, найчастішими з них були значне підвищення температури тіла (39% людей), аносмія (50% учасників), а також головний біль, біль у горлі та м’язах. Частину хворих (шість осіб) лікували ремдесевіром, але різниці протягом інфекції або вірусного навантаження між цими пацієнтами та тими, яким ремдесевір не давали, не було. Крім цього, медики не знайшли кореляції між величиною вірусного навантаження та тяжкістю симптомів.
Дослідники стверджують, що своєю роботою показали безпеку та потенціал модельних досліджень ковіда на людині. У роботі вони хотіли переконатися в хорошій переносимості інфекції та відсутності серйозних наслідків, а в майбутньому за допомогою таких досліджень можна буде детально вивчати імунну відповідь заражених та зрозуміти, які фактори дозволили деяким випробуваним не захворіти на COVID-19.
Підписуйтесь на наші канали в Telegram та Viber.