Хоч лідери ЄС і не хочуть цього визнавати, але вони самі себе загнали в енергетичне російське ярмо. Польський прем‘єр Матеуш Моравецький прямо каже, що найбільший за останні пів століття стрибок цін на газ – це ніщо інше, як наслідок надмірної залежності країн ЄС від «Газпрому».
Запевненням Вашингтона та Берліна, що вони застосують санкції проти Росії, якщо та почне використовувати газ як зброю, тільки дайте вже добудувати «Північний потік-2», вірити не можна. Україну, і не тільки нас, вчергове просто обдурии. Наприклад, у сусідній нам Молдові ситуація критична. «Газпром» відмовляється укладати з ними новий контракт із нормальною ціною. Наступними можемо бути ми чи будь-яка інша країна-член ЄС, якщо Брюссель не прокинеться.
Про шантаж з боку Кремля, фейки Путіна та чи не будемо ми сидіти взимку з холодними батареями ТСН.ua поговорив із генеральним директором Оператора ГТС України Сергієм Макогоном.
— З огляду на захмарні ціни на газ і паніку на ринку, чи можна сказати, що світ вже по вуха в енергетичній кризі?
— Так, вартість газу вже досягла історичних максимумів. Ніколи за всю історію вона не була більшою за $2 тис. за тис. куб. м. Наразі ціна трохи знизилась. Але загалом вона дуже висока – це правда.
— Тобто, енергетична криза є?
— Є нестача газу в Європі. Я б не сказав, що є енергетична криза. Ще немає відключень споживачів. Газ є, але його вартість дуже висока.
— Що до цього призвело? Минулого тижня ТСН.ua спілкувався з дипломатами. Вони кажуть, що думки в Європі розділилися: одні вважають, що у всьому винна Росія, інші – що все через підвищений попит в Азії, бо економіка почала оживати після пандемії.
— Є декілька факторів, що впливають на цю ситуацію. Так, в Азії збільшився попит. Є також питання, пов’язані із заміщенням вугілля на газ. Проте, якщо б «Газпром» справді був таким надійним постачальником, то доклав би достатніх зусиль щодо підтримки Європи в цій ситуації. Ми знаємо, що Норвегія збільшила постачання газу до Європи, в той час як Росія – зменшує. І це реально не допомагає.
— А чи є у вас цифри, наскільки Москва зменшила постачання?
— За нашим аналізом, постачання газу Росією в Європу зменшилося десь на 10% стосовно 2018-19 рр. Що можна сказати про постачання газу до Європи нашою системою? Тільки цього року «Газпром» тричі зменшував обсяги фізичного транзиту газу. Вперше це відбулося 1 січня 2021 року, коли транзит зменшився зі 186 до 124 млн куб. м газу на добу. Вдруге – у вересні – до 109 млн. Втретє – з 1 жовтня – до 85 млн куб. м. Хоча, слід зазначити, що «Газпром» сплачує за транзит 109 млн куб. м. Від керівництва РФ ми чуємо, що вони планують збільшити постачання в Європу. Але наразі фактичні дані нам показують, що ці постачання вони зменшують.
— Де тут рука Кремля? Минулого тижня Путін заявив, що Росія до цього не причетна. Але ще влітку «Газпром» зменшив закачування газу до своїх європейських сховищ. Чи так це?
— Так, вони зменшували закачування газу. Статистика каже, що сховища газу, які розташовані в Європі та контролюються «Газпромом», заповнені набагато менше за інші сховища. Тому – так, можна сказати, що вони не заповнювали влітку сховища, як вони це робили завжди. І фактично в цю зиму Європа входить з історично мінімальними запасами газу в європейських сховищах. Чому вони це робили? Це зрозуміло – бо вони дуже хочуть запустити «Північний потік-2». Він вже добудований, і вони створюють таку ситуацію, щоб максимально спонукати Європу до якомога швидшого запуску «Північного потоку-2». До речі, цього року «Газпром» не використовував потужності нашої ГТС у час, коли «Північний потік-1» та «Турецький потік» були на ремонті. Хоча РФ завжди докуповувала додаткові потужності, проте не цього року. Тому вони почали відбір газу з європейських ПСГ, щоб компенсувати це недопостачання газу в Європу. Тож є дуже багато фактів, які кажуть про те, що «Газпром», ну, скажімо, допоміг розвитку цієї кризової ситуації в Європі.
— Росія каже, що їм самим газ потрібен, тому видобувають і закачують його у власні сховища, щоб нормально пройти зиму. Це фейк? Тобто, якщо б Москва хотіла, то збільшила б постачання до Європи?
— Якщо б вони хотіли показати та довести, що є надійним постачальником і діють в інтересах Європи, вважаю, вони могли б зробити більше, ніж зробили наразі. Росія є значним експортером газу і видобуває його більше, ніж споживає самостійно. Дії Росії щодо постачання більших обсягів в один регіон і менших – в інший, завжди підвищують ціни для останніх.
— За транзитним контрактом між «Нафтогазом» і «Газпромом» до 2024 року Росія має прокачати через Україну цього року мінімум 40 млрд куб. м газу. Якщо вони не будуть цього робити, все одно мають платити?
— Так.
— Скільки?
— Десь близько $1,3 млрд на рік.
— «Газпром» зарезервував потужності нашої ГТС цього року?
— Вони законтрактували на всі 5 років – до кінця 2024 року. Наразі законтрактовані потужності через Україну складають біля 109 млн куб. м газу на добу.
— Були ж новини, що вони нічого не зарезервували.
— Кожен місяць ми пропонуємо додаткові потужності. Тому, якщо б вони хотіли збільшити постачання до Європи, могли та можуть це зробити додатково до основного контракту… Ми казали: вам не потрібен «Північний потік-2», бо у нас вже є потужності, які значно перевищують потужності «Північного потоку-2», і якщо у вас є газ, бронюйте наші додаткові потужності і постачайте газ до Європи. З 1 жовтня вони навіть зменшили фізичний транзит до Європи на 25 млн куб. м на добу. Це означає, що вони платять нам за 109 млн куб м, а транзитують фактично 85 млн куб м. І суто математично можна підрахувати, що до кінця опалювального сезону, тобто до травня вони недопоставлять в Європу близько 5 млрд куб. м газу.
— В ухваленій США та Німеччиною заяві щодо «Північного потоку-2» серед іншого зазначено, що в разі використання Росією газу як зброї ЄС застосує санкції. Я розумію, що вона не має юридичної сили. Проте, може, час настав? Чи в Європі на це просто заплющують очі?
— Я з вами згоден, що зараз – це більше декларація. Відсутні документи, які фактично описують цей процес. Для мене також складно точно означити термін «використовувати газ як зброю». Як на мене, Росія вже використовує газ як зброю. Бо ми бачимо, що відбувається з ціною на газ, через що багато підприємств в Європі просто зупиняють свою роботу і деякі навіть оголошують банкрутство. Це підприємства хімічної промисловості, виробництва добрив тощо. Тому, з моєї точки зору, вже є підстави, щоб розглядати це, як використання енергетичної зброї. Що ж до подальших кроків, то ми наполегливо пропонуємо, якщо є зацікавленість американської та німецької сторін, вже зараз подовжити транзитний контракт – не чекаючи до 2024 року. Можливість є. Хоч сьогодні ми готові підписати контракт на наступні 10–15 років з обсягами транзиту не менше 45 млрд куб. м газу на рік.
— Росія відмовляється?
— Скажімо так, не відповідає.
— Росія помпезно заявила, що заповнила газом першу нитку «Північного потоку-2». Коли реально «Газпром» може почати постачання газу до Європи цим маршрутом?
— Технічно і фактично вони вже можуть його постачати. Так, вони заповнили систему технічним газом і вона готова до експлуатації. Але за європейським законодавством, потрібно пройти сертифікацію оператора ГТС – швейцарської компанії Nord Stream 2 AG. І тут є дуже великі питання, чи відповідає ця сертифікація у моделі, за якою подана їх заявка (ITO), європейським правилам та нормам?
Nord Stream 2 AG – дочірня компанія «Газпрому» – планує сертифікуватися за моделлю ITO. Простіше кажучи, це означає, що ця компанія може залишитися у власності «Газпрому». З нашої і точки зору Єврокомісії – це неможливо, бо європейське законодавство вимагає, щоб компанія, що відповідає за транспортування газу, не залежала від компанії, що видобуває чи продає цей газ. В Україні ми це зробили. Компанія «Оператор ГТС України» відділена від «Нафтогазу», ми провели так званий анбандлінг і працюємо відповідно до директив Третього енергопакету ЄС.
Такий же анбандлінг європейське законодавство вимагає і від компанії Nord Stream AG. Таке відділення має гарантувати, по-перше, незалежність у прийнятті рішень, по-друге, вільний доступ третіх сторін до використання цього газогону і прозорість встановленних тарифів. Тобто це означає, що не тільки «Газпром» повинен мати право транспортувати газ через цей потік. Крім того, має бути впроваджений прозорий тариф на використання цих потужностей. Ну, і найголовніше – ця компанія не повинна підпорядковуватись «Газпрому». Це має бути незалежна компанія.
— Брюссель, надто після рішення Суду ЄС щодо газопроводу OPAL, зможе дозволити використання «Північного потоку-2» лише на 50%. Правильно?
— Одна компанія не може використовувати цей газогін більш ніж на 50%. Тобто вони мають надати можливість використовувати його іншим компаніям. Але наразі в РФ існує державна монополія, за якою «Газпрому» надане ексклюзивне право експорту газу з РФ до Європи газогонами. Жодна інша компанія не має права експортувати газ через труби. І це з точки зору європейського законодавства є дуже значним порушенням, бо унеможливлює конкуренцію на постачання газу до Європи.
— Так а що Україна може зробити?
— Ну, ми вже робимо. По-перше, ми подали заявку щодо участі в процесі сертифікації «Північного потоку-2» до німецького енергетичного регулятора.
— Давайте пояснимо, що це значить?
— Ми заявили, що сертифікація цього газогону порушує наші права та економічні інтереси. А вона дійсно порушує, бо 80% доходу Оператора ГТС України ми отримуємо від транзиту. І у нас є обґрунтовані припущення, що якщо буде запущений «Північний потік-2», Росія переведе весь транзит з України на цей новий газогін і суттєво знизить рівень енергетичної безпеки регіону. Тому ми маємо позицію щодо нашого включення в цей процес сертифікації. Ми зможемо, по-перше, ознайомитися з документами, які надала компанія Nord Stream 2 AG та «Газпром» у процесі сертифікації. А, по-друге, надати наші аргументи щодо необхідності сертифікувати цей газогін у повній відповідності до енергетичного законодавства Європи – Третього енергетичного пакету та оновленої Газової директиви у відповідності до іншої моделі.
— А які шанси, що вас туди включать?
-За німецьким законодавством ми, як компанія, яка може понести значні економічні збитки від цієї сертифікації, має право взяти участь у процесі.
— Добре, уявімо ситуацію: зима, морози, Європа замерзає, газу немає і Росія пропонує збільшити постачання, трохи знизити ціну і секретний контракт, як у випадку з Угорщиною, але за це ЄС має запустити «Північний потік-2» на повну потужність. Такий ризик є?
— Я вважаю, що у Європи є всі аргументи і можливості протистояти шантажу з боку «Газпрому». Крім того, вже сьогодні ми готові почати постачання додаткових обсягів газу через нашу систему, якщо «Газпром» захоче збільшити постачання газу до Європи. Наші вільні потужності наразі перевищують потужності «Північного потоку-2». Тому немає жодних проблем забезпечити Європу газом із РФ, якщо вона готова постачати. Для цього можна використовувати український маршрут, навіщо запускати маршрут «Північного потоку-2»? Тому маю надію, що шантаж РФ не пройде.
— Якщо розглядати найгірший сценарій, чим це загрожує нашій ГТС? Будемо різати на металобрухт?
— Це неправда. У нас дуже великий власний ринок газу. Україна споживає 30 млрд куб. м газу на рік. Самостійно (наші українські компанії) видобуваємо 20 млрд куб. м. Ще 10 млрд куб. м ми імпортуємо з-за кордону. Тому нічого різати не потрібно. Ми будемо працювати, забезпечувати наших споживачів, населення і промисловість газом, бо це дуже важливо для нашої економіки.
Але, так, у нас будуть значні надлишкові потужності. Нагадаю, що свого часу наша ГТС будувалася, як єдиний маршрут постачання газу з Росії до Європи. Загальна потужність української ГТС – 146 млрд куб. м – це майже три «Північних потоки-2». Але, на жаль, наразі транзит становить лише 40 млрд куб. м. Це означає, що 100 млрд куб. м транзитної потужності фактично не використовується. І якщо Росія все ж припинить транзитувати газ через Україну після 2024 року, ми будемо вимушені зробити оптимізацію нашої системи, щоб не витрачати кошти на ту інфраструктуру, яка не буде використовуватись.
Так, ми залишимо частину, яка нам потрібна для власного ринку, решту – оптимізуємо. Тому що основна мета – знизити тариф для нашого власного споживача. Ми не можемо перекласти всі витрати на підтримку нашої ГТС на українських споживачів. Різати нічого не плануємо, це буде плановий процес оптимізації системи, погоджений, розрахований тощо.
— Минулого тижня Путін повторив свій давній фейк, що Україна краде газ, згадавши про газову кризу 2008-2009 рр. Зрозуміло, що хазяїн Кремля відверто бреше. Давайте розставимо всі крапки над «і».
— Кожного тижня – новий фейк. Щодо відбору газу, то минулого року європейські трейдери закачали в Україну для тимчасового зберігання близько 10 млрд куб. м газу. Тобто це газ європейських трейдерів і наразі вони його викачують і продають в Україні або реекспортують назад до Європи. Це наш бізнес, який ми розвиваємо разом із Оператором підземних сховищ України – компанією «Укртрансгаз». Ми заробили значні кошти минулого року на наданні цих послуг і постійно їх розвиваємо. Бо ми маємо шукати наше майбутнє. Тому подібні заяви не відповідають дійсності. Ніхто нічого не краде. Це газ європейців, вони мають право його вивозити, якщо їм це потрібно.
— Про секретний контракт Угорщини з «Газпромом». Те, що Будапешт домовляється з Москвою щодо нового контракту, було відомо давно. Власне, строк дії попереднього збіг ще 2015 року. Скільки Україна втратила за транзитом та віртуальним реверсом?
— Ми втратили близько 4,5 млрд куб. м транзиту точно, а є ризик втрати аж до 10 млрд куб. м на цьому напрямку. І під загрозою можливість імпортувати газ віртуальним реверсом з Угорщини. Зазначу, що Угорщина цього року була основним напрямком для імпорту – десь 95% обсягів газу. Проте у нас залишається можливість імпортувати газ із Польщі, Словаччини, Румунії, і ми наразі цей імпорт проводимо. Кожного дня імпортується близько 5 млн куб м газу українськими та міжнародними трейдерами.
Але, так, хотів би сказати, що це болісний для нас удар. Фактично він підтверджує, що всі ідеї та заяви, що планується збільшувати транзит через Україну, якось зберегти транзит після 2024 року, – далекі від реальності. Транзит постійно зменшується. Як тільки у «Газпрому» з’являється можливість обійти Україну, вони це роблять. І зрозуміло, що їхні аргументи про те, що це більш безпечно та дешево – це неправдива інформація. Чому? Бо раніше транспортування газу було дуже просте: Росія-Україна-Угорщина. Наразі транспортування відбувається за новим маршрутом: Північ Росії-Південь Росії-Чорне море-Туреччина-Болгарія-Сербія-Угорщина. Ну як можна порівнювати ці маршрути? Ми розуміємо, що це була політична домовленість, як ви сказали. І, мабуть, пропозиція «Газпрому» була така: або ви погоджуєтеся на постачання газу з Сербії, або газ ви не отримуєте.
— Як будемо компенсувати: Словаччина, Польща, Румунія? Чи не треба будувати нові інтерконектори? .
— У нас є гарантовані потужності постачання зі Словаччини – це 27 млн куб. м на добу. Є можливість розширення цього газогону. Також потрібна добудова інфраструктури з польського боку, щоб розширити можливості постачання газу в Україну. І ми дуже зацікавлені в польському напрямку, тому що там є доступ до LNG-терміналів (побудований у Свіноуйсьце, і новий, що будується у Гданську). Ми зацікавлені надати можливість нашим українським трейдерам купувати LNG-газ у цих терміналах. Із Румунією нам не треба нічого будувати. Вже були тестові постачання газу з LNG-терміналу в Греції. Наразі дешевше купувати в Словаччині чи Польщі. Але технічна можливість є. Наше завдання як Оператора ГТС створити різні можливості, щоб трейдер сам обирав найбільш комфортний, дешевий та економічно вигідний маршрут.
— Молдова запровадила режим надзвичайного стану через дефіцит газу. Ситуація там критична. Минулого тижня з Кишинева надходили новини, що, за прикладом Угорщини, вони б хотіли укласти новий контракт із «Газпромом» за більш привабливою ціною. Як це вдарить по Україні?
— Хотів би сказати, щоб там дуже складна ситуація. За інформацією, що є у мене, вони хотіли укласти контракт із нижчою ціною. «Газпром» запропонував ціну, яка є в чотири рази більшою, ніж була в попередні роки. Ми розуміємо, що для Молдови це дуже болісне рішення, тому вони шукають можливостей домовитися про більш розумні ціни. Молдова через Україну та Словаччину має вихід до європейського ринку газу. Чи стане це виходом з їхньої ситуації – час покаже.
— До речі, про постачання газу до Молдови з Європи. Відомо, що молдовська держкомпанія Energocom підписала контракт із польською PGNiG на пробну закупівлю 1 млн кубометрів газу. Україна також не залишилась осторонь проблем сусіда?
— Це надважливий крок для Молдови, ми щиро бажаємо їм успіху. Зі свого боку допомагаємо нашим молдовським колегам утримати тиск у трубі. Бо наразі «Газпром» недопостачає до Молдови близько 30% необхідного обсягу газу. Держава була вимушена зменшити постачання, відключити частину споживачів, щоб зберегти газ, який у них є, на той час, поки тривають перемовини. Наразі активно працює Єврокомісія, ми і румунська сторона, щоб надати можливість Молдові купувати газ не в РФ. Повторюся, там дуже складна ситуація, але, я вважаю, що є можливість її вирішити. Як на мене, це ще один показовий приклад гібридної поведінки Кремля. Ми знаємо, що до влади в Молдові прийшов проєвропейський президент, прем’єр, і фактично Росія демонструє, як потрібно з ними домовлятися.
— Повертаючись до фейків Путіна, зокрема про те, що наша ГТС може вибухнути. Дійсно, якщо згадати, були гучні випадки аварій на нашій трубі. Скільки грошей треба на повну модернізацію? Чи дійсно нас би міг врятувати консорціум?
— Давайте розділимо це питання на декілька. По-перше, що стосується консорціуму. Так, консорціум – це позитивна ідея. Президент України її підтримав і наголосив, що Україна готова до створення консорціуму. Але, що саме нам потрібно від консорціуму? Гарантування наявності транзиту. Нам не потрібні додаткові інвестиції в ГТС – вони покриваються за рахунок тарифу. Якщо буде транзит, буде сплачений тариф і будуть кошти на модернізацію системи. Так працюють оператори ГТС у всьому світі. Тому для нас консорціум дуже важливий, як елемент збереження транзиту через Україну. Для управління українською ГТС у нас є фахівці, які можуть це робити і без участі європейських колег. По-друге, що стосується заяви про ненадійність нашої системи, – це фейк, і дуже небезпечний.
— І міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, до речі, про це говорив…
— Так, тому що росіяни шукають можливості аргументувати запуск «Північного потоку-2», а наші угорські колеги – чому вони тепер купують газ через увесь світ, а не напряму через Україну. Але давайте розберемося в цьому питанні більш детально. Мені дуже неспокійно чути заяви від президента РФ, що наша система може вибухнути, особливо за поточної геополітичної ситуації. Чому? Бо вже були приклади «незрозумілих вибухів» на ГТС Туркменістану, Грузії… Тому, коли президент, головнокомандувач РФ каже, що українська система може вибухнути, мене, як керівника Оператора ГТС України, це дуже насторожує, скажімо так. Але ми працюємо з нашими компетентними органами, СБУ, Нацгвардією, поліцією щодо мінімізації ризиків терористичних атак.
Щодо технологічних інцидентів у нашій системі. На жаль, це специфіка роботи. Ми працюємо з прийнятними рівнями ризику. Та проведені дослідження засвідчують, що ГТС повністю відповідає вимогам безпечної та надійної експлуатації магістральних газопроводів.
— У Росії теж були вибухи.
— Так, тільки цього року було вісім значних інцидентів у російській системі. Останній – це був вибух на заводі з підготовки газу в Уренгої, який власне значно знизив постачання газу до Європи – десь на 50% на кілька тижнів. І це теж була причина, чому ціни на газ в Європі так злетіли. Тому я б радив нашим колегам звертати увагу і на свою систему.
Два роки тому взимку ми транзитували 250 млн куб. м газу на добу. Минулого року – 186 млн куб. м. Цього року – 85 млн куб. м. Це означає, що фактично за два роки обсяг транзиту знизився. Проте, якщо два роки тому ми могли транзитувати 250 млн куб м на добу, чому ми не можемо цього робити зараз? Чи могла наша система так «деградувати» за два роки? Звісно, що ні. Ми вкладаємо великі кошти в нашу систему. Лише до кінця цього року ми плануємо інвестувати в ремонт, технічне обслуговування, діагностику та капітальні інвестиції приблизно 6 млрд грн.
Погоджено регулятором 10-річний план розвитку ГТС, який передбачає інвестиції в капітальне будівництво – близько $1,5 млрд. Основний напрям цих інвестицій – це будівництво та капітальний ремонт десяти компресорних станцій, які будуть використовуватися для власних потреб. Ці станції частково використовуються в транзиті. Але в основному це для наших власних потреб. Ми вже будуємо дві станції: «Яготин», яку плануємо закінчити наступного року, і ще вісім станцій, які плануємо побудувати до 2025-26 рр. Тому у нас є план, ми бачимо, як нашу систему розвивати, модернізувати, оптимізувати і все у нас буде добре.