Бабин Яр – одна із найглибших ран, один із найважчих спогадів про Голокост, цю безпрецедентну в історії людства катастрофу. Важко повірити, що таке масове й жорстоке вбивство сталося не в темні віки дикого середньовіччя, а 80 років тому, посеред двадцятого століття.
Урочище Бабин Яр за лічені дні, 29-30 вересня, перетворилося на жорстокий конвеєр смерті, де були вбиті перші жертви нацистської політики – більше 30 тисяч київських євреїв. За даними науковців у 1941-1943 роках у Бабиному Яру знайшли свій останній притулок близько 100 тисяч людей різних національностей: євреїв, українців, ромів, військовополонених, підпільників, членів Організації українських націоналістів та інших.
Сьогодні, вшановуючи невинних жертв, маємо пам’ятати: будь-який режим, який має за ніщо права та свободи людини, несе в собі загрозу для самої людяності. Для цих режимів життя – ніщо, а люди – лише гвинтики у смертоносній машинерії диктаторів-параноїків.
Трагічні події минулого вимагають від нас виховувати нові покоління на принципах поваги до людської гідності та толерантності. І нашим моральним обов’язком є точно не допустити повторення злочинів проти людства та людяності. Вічна пам’ять невинно убієнним…