fullscreen
Олаф Шольц, міністр фінансів та кандидат на посаду канцлера від СДПН, йде після виступу на телебаченні, присвяченого парламентським виборам у Німеччині, Берлін, 26 вересня 2021 року.
Фото: AP / Michael Probst
Вибори до Бундестагу виграють соціал-демократи: їм вдалося обійти своїх головних конкурентів (провладний блок чинної канцлерки Ангели Меркель ХДС/ХСС) на 1,5%. Та й кандидат на посаду нового глави уряду, здається, уже почав святкувати перемогу. «Люди ставили галочку навпроти соціал-демократів, бо хочуть, щоб у цій країні змінився уряд, а наступного канцлера звали Олаф Шольц», — заявив він.
Однак попереду ще тривалий процес формування коаліційного уряду. Якщо Шольцу не вдасться домовитися з іншими партіями, то країну може очолити Армін Лашет, послідовник Меркель із ХДС/ХСС. Перемовини щодо коаліції точно будуть непростими, та доки вони не добіжать кінця — доти чинна канцлерка буде при владі.
Тож хто замінить Ангелу Меркель на посаді канцлера Німеччини? І що ця зміна після її 16 років при владі значитиме для Берліна та Києва?
Переможці й лузери
За попередніми результатами, перевага поки що на боці Соціал-демократичної партії. Її 25,7% голосів та 206 місць у парламенті — несподівано хороший результат для цієї політичної сили.
ХДС/ХСС зі своїми 24,1% лиш трохи відстала. Втім для партії Меркель такий показник — найгірший за всю історію існування блоку, тобто аж із 1949 року.
fullscreen
Армін Лашет, кандидат на посаду канцлера від ХДС/ХСС голосує на виборах до парламенту Німеччини в Аахені, Німеччина, 26 вересня 2021 року.
Фото: AP / Thilo Schmuelgen
Цікаво, що про готовність формувати уряд вже заявили очільники обох партій.
Гарні новини цього разу є й для партії «Зелених» (до слова, найбільш антиросійської у нинішньому Бундестазі). Вони з 14,8% фінішували третіми, і це найкращий їхній результат.
Скандали, інтриги, рейтинги
Нинішні вибори — чи не перші за тривалий час вибори, протягом яких інтрига зберігалась до кінця. Адже було не так уже й передбачувано, що оберуть звиклі до стабільності епохи Меркель німці: зміни й оновлення курсу від «Зелених» чи ту-таки владну політичну силу, тільки з новим очільником. А вийшло ні так, ні так.
fullscreen
Кандидатку на пост канцлера Партії зелених Анналену Бербок вітає співлідер партії Роберт Хабек під час заходу Партії зелених після закриття виборчих дільниць під час виборів до парламенту Німеччини, у Берліні, 26 вересня, 2021 рік.
Фото: AP / Matthias Schrader
Ще навесні цього року опитування демонстрували переконливу перевагу «Зелених», проте тріумф був нетривким. Їхня лідерка Анналена Бербок втратила рейтинг через скандал із плагіатом у її книзі та не дуже чесною біографією на сайті Бундестагу. До того ж певну частину прихильників відвернули заклики Бербок підвищити ціни на пальне та обмежити короткі авіарейси, щоб дотриматися пріоритетного для «зелених» екологічного курсу.
Глава ХДС/ХСС Армін Лашет перед виборами теж регулярно потрапляв у неприємності. Наприклад, у липні Лашет опинився в кадрі, коли президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр давав пресконференцію щодо повеней, через які загинули десятки людей. І все б нічого, але Лашет в цей момент настільки невгамовно та недоречно сміявся, що відтоді його рейтинг почав стрімко падати — аж надто це контрастувало зі стриманістю Меркель.
Крім того, і Лашет і Бербок доволі слабко проявили себе на телевізійних дебатах.
Беззаперечним лідером став геть не харизматичний Олаф Шольц — чинний віцеканцлер. За максимальну неемоційність у німецькій пресі його прозвали «шольцоматом». Тепер саме він має всі козирі для формування нової коаліції.
Стара нова Німеччина Шольца
Якщо Олаф Шольц таки стане новим канцлером, соціал-демократи повернуться до влади — вперше через 16 років після канцлерства Герхарда Шрьодера. Саме за Шрьодера Шольц у 2002-му обійняв посаду очільника партії. Його політичні погляди загалом зумовило не лише оточення, а ще й місце, де він народився та виріс — Гамбург, де позиції соціал-демократів історично сильні.
Окрім усього цього, Шольц має також чималий досвід роботи в коаліційних урядах Ангели Меркель: у першому він був міністром праці, потім повертався до рідного Гамбурга (де був бургомістром), а згодом знову увійшов до Бундестагу: його було призначено міністром фінансів.
Із трійки кандидатів на канцлерство саме Шольца можна вважати найбільш імовірним зберігачем традиції Меркель. Він є втіленням певної стабільної та надійної Німеччини: хай не яскравим, зате діяльним політиком. На користь Шольца зіграло те, що йому вдалося добре показати себе в часи коронакризи, порятувавши німецьку економіку в критичних умовах. Очевидно, прихильники пригадали й інші його заслуги — скажімо, те, як він вирішував житлову проблему у Гамбургу, зводячи нові райони.
fullscreen
Олаф Шольц, міністр фінансів та кандидат на посаду канцлера від СДПН після звернення до своїх прихильників після виборів до парламенту Німеччини, штаб-квартира СДПН у Берліні, 26 вересня 2021 року.
Фото: AP / Michael Sohn
читайте також
Кінець епохи Меркель. Хто стане новим канцлером Німеччини і як зміниться її політика щодо України
Чи помириться Шольц із Росією?
Шольц мало говорить про зовнішню політику, але повернення до влади соціал-демократів може дещо насторожувати — скажімо, щодо питання німецько-російських зв’язків. А раніше деякі представники партії уже пропонували поступово скасовувати санкції проти Росії.
Окрім того, свою роль може зіграти й уже згаданий Шрьодер. Він наразі очолює раду директорів «Роснефти» та всіляко лобіює російські інтереси в Німеччині — що, певно, відіб’ється на загальній політиці соціал-демократів. Проте слід розуміти, що багато чого залежить насамперед від того, якою буде коаліція в Бундестазі.
У передвиборчій програмі соціал-демократів є пункт щодо загальноєвропейської зовнішньої політики, зокрема там ідеться про Росію та Китай. Спроби налагодити діалог, мовляв, поки зазнають невдачі. Але, звісно, «в питаннях загальної безпеки, роззброєння, охорони природи, енергетики та боротьби з пандеміями треба досягати взаємних успіхів».
До речі, про взаємні успіхи: і партія Шольца, і партія Лашета підтримують «Північний потік-2», що був прокладений в обхід України, та вважають його винятково економічним проєктом.
Крім того, в одному з інтерв’ю Шольц посилався на іншого свого попередника, соціал-демократа Віллі Брандта — канцлера, який прагнув зближення з СРСР. Шольц послуговується його терміном «східна політика» та виступає за її оновлення.
Утім, як запевняють експерти, щодо основоположних для України питань: засудження анексії Криму чи військової агресії Росії на Донбасі — жодних поступок не буде. У цьому Шольц такий же чіткий, як і Меркель.
читайте також
Росія добудовує «Північний потік-2» в обхід України. Чи є ще шанси його зупинити
fullscreen
Канцлерка Ангела Меркель стоїть поруч з губернатором Арміном Лашетом, кандидатом на посаду канцлера від ХДС, після виборів до парламенту Німеччини, штаб-квартирі партії ХДС у Берліні, 26 вересня 2021 року.
Фото: AP / Martin Meissner
Якою буде коаліція?
Лідерам виборчих перегонів у будь-якому разі доведеться формувати коаліцію, оскільки жодна з політичних сил не здобула абсолютної більшості.
Найбільш імовірних сценаріїв є два. Перший такий: соціал-демократи, ліберальна партія та партія «Зелених» об’єднуються навколо канцлера Шольца. Другий: замість соціал-демократів — консерватори з ХДС/ХСС на чолі з головою уряду Арміном Лашетом.
Лашет є чи не більш прихильним до Путіна, ніж Шольц. Його навіть називають Putinversteher — «той, хто розуміє» російського президента.
У 2014-му Лашет виступав проти «демонізації Путіна» (хоча й визнав, що анексія Криму була порушенням міжнародного законодавства), а після отруєння та арешту російського опозиціонера Олексія Навального показово уникав будь-яких гучних заяв з цього приводу.
Втім, найбільше тривоги щодо проросійськості в німецькому політикумі викликає «Альтернатива для Німеччини», яка теж потрапить до нового парламенту — хоча і з гіршим результатом, аніж мала 2017 року. А втім, є й хороша новина: формувати коаліцію з нею навряд чи захоче бодай якась із демократичних політичних сил.
Про те, щоб створювати коаліцію партій-переможниць, поки не йдеться — принаймні і Шольц, і Лашет виступають проти такої ідеї. Проте час покаже: скільки його знадобиться для коаліційних перемовин — ще не зрозуміло, але Шольц обіцяє офіційно набути канцлерських повноважень уже до Різдва.