Про це в інтерв’ю Agravery.com заявив голова новоствореної асоціації «Ветеранського агробізнесу» Володимир Терновський.
Хто та чому вирішив створити асоціацію «Ветеранського агробізнесу»?
На півдні України працює Український проєкт бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). Це проєкт міжнародної технічної допомоги, який фінансується міністерством закордонних справ Канади. Його діяльність спрямована на розвиток та підтримку дрібного виробника плодоовочевої продукції. У 2017 році до проєкту звернулись хлопці із Доманівки Миколаївської області та сказали, що хочуть розвивати виробництво часнику на своїй ділянці. Як потім вияснилося, вони виявились ветеранами АТО, які отримали землю за законом від держави. Майже відразу вирішили, що хочуть працювати в кооперації, бо знають та довіряють один одному. У 2019 році ще одна донорська організація з Канади — Манітобська рада з міжнародного співробітництва (MCIC) — оголосила конкурс на отримання гранту на розвиток дрібного сільськогосподарського бізнесу. Вже на той час сформувався кооператив «Оберіг Агро». Ми вирішили, що буде гарною ідеєю допомогти у розвитку саме цього «ветеранського» кооперативу. Співробітники UHBDP та Фонду Ласка допомогли написати грант для будівництва теплиць та покупку лінії з виробництва паливних брикетів. Також допомагали в отриманні додаткового навчання. Фахівці консультували з наступних питань: як правильно саджати, як правильно збирати та продавати продукцію. Через пару років наші зусилля допомогли хлопцям побудувати успішний бізнес.
Читайте також: Практична демонстрація: як відбулася ІХ виставка «Битва агротитанів»
Ми побачили, що наша робота приносить результати, а принцип допомоги працює. У колег виникла ідея більш широко звернути увагу на підтримку ветеранів Російсько-Української війни. Їх кількість сьогодні доходить до пів мільйона, тому захищати їх інтереси потрібно вже системно. У тих, хто повернувся з війни, одна з найгостріших проблем – це працевлаштування. Для країни важливо, щоб ця група людей мала можливість жити достойно та гідно заробляти. Особливо ця проблема є актуальною у сільській місцевості.
Наприкінці 2020 року ми провели форум ветеранів с/г виробників. І запропонували об’єднуватись заради лобіювання інтересів ветеранів, які хочуть займатись с/г господарством. Саму асоціацію ми заснували 2 місяці тому. Зараз ми не ставимо собі на меті залучити велику кількість учасників. Ми налагоджуємо контакти із Міністерством ветеранів, продовжуємо співпрацювати з канадськими проектами і донорами. Так, на День Незалежності, ми координували участь наших членів у фестивалі «Пульс гідності», де вони мали можливість представити свою продукцію у Києві.
Фестиваль «Пульс Гідності» у Києві / Фото: Анатолій Сірик, Укрінформ
Як саме відбувається допомога?
Спочатку потрібно розібратися, що хочуть виробляти майбутні аграрії. Але, зазвичай, вони мають маленький досвід у агровиробництві. Наприклад, звернулись до нас дружини ветеранів та заявили про те, що хочуть виробляти сублімовані продукти, бо в них був маленький досвід такої роботи. Але для цього потрібно знайти ринок збуту, обладнання. Ми починаємо їх питати: «А ви знаєте, як це робити, як дохід рахувати»? І таких знань з основ бізнесу в більшості випадків немає. Тобто вони щось чули, щось робили, але насправді мало що знають. Тому ми сприяємо не тільки в наданні обладнання, а ще й консультуємо. Експерти допомагають позиціонувати товар на ринку, правильно сертифікувати цю продукцію.
Читайте також: П’ять вимірів. Кого «підставляє» недобросовісний фермер?
Також існує проблема продажу ветеранами гарантованої землі від держави. Як ви знаєте, за законом ветерани отримують 2 гектари землі. І закон не розподіляє ветеранів на жителів міста чи села. Багато хто з них продає ці паї за 1,5-2 тисячі доларів. Тому сьогодні треба розповідати ветеранам, як на цій землі заробляти гроші. Також після повернення з війни сильно порушується психологічний стан людей. І працюючи «на землі», можна пом’якшити наслідки пост травматичного синдрому.
Наразі ми допомагаємо 4 групам ветеранів у південних областях. Дві групи — це виробники лікарських рослин, одна група – дружини ветеранів, які виробляють сублімовані ягоди, овочі тощо. Ми також продовжуємо співпрацювати з першими нашими протеже. Сьогодні під нашим керівництвом розвиваються господарства, де працюють біля 30 людей.
фото: zoda.gov.ua
З якими складнощами стикається ветеран при створенні агробізнесу?
Головна проблема, і вона відноситься не тільки до ветеранів – всі, хто починають агробізнес, кажуть: «Дайте нам грошей та не вчіть нас жити». Проте, коли людям даєш гроші, вони не завжди знають, як їх ефективно використати. У нас навіть ті, хто виріс у селі, дуже самовпевнені, вважають, що вони самостійно зможуть все. Але ми все одно продовжуємо вчити, і через деякий час ветерани зізнаються, що без нашого навчання вони б марно втратили гроші на обладнання та витратили б більше часу. Тому що, коли даєш нове обладнання, люди не до кінця розуміють його можливості .
З якого виду агробізнесу краще розпочинати ветерану свою господарську діяльність?
Розпочинати потрібно з отримання двох гектарів землі. Наразі особливих проблем з цим немає. Так, існують поодинокі випадки із виділенням землі, але загальна картинка задовільна. Ветеран пише заяву на отримання 2 гектарів. В залежності від громади термін процедури може сягати від 2 місяців до року. Також швидкість ухвалення рішення залежить від наполегливості самого ветерана.
Читайте також: Процесуальне пекло: як фермера на Одещині майже два роки «кошмарять» правоохоронці
На 2 гектарах найпростіше розпочинати із плодоовочевого бізнесу. Бійці із сіл вже трошки про цей бізнес знають, іншим потрібно вчитись. Потім потрібно удосконалюватись: шукати кращі ринки збуту, збільшувати обсяги виробництва. Наприклад, виробництво ягід, як напрямок такого бізнесу, дає непоганий дохід вже з першого-другого року. Якщо є гроші на встановлення теплиць, то можна розпочати з цього. Сильною стороною ветеранів є те, що вони схильні до кооперації між собою. Звичайні аграрії побоюються об’єднуватись, недовіряють один одному, вважають це колгоспом.. А ветерани мають інший світогляд, вони сприймають один одного як рівний рівного і швидко знаходять спільну мову. А кооперація — це всякчас додаткові можливості. Два гектари не завжди можуть дати потрібну партію продукції, менше маневру для розширення. Є приклади, коли ветерани об’єднують свої землі і роблять велику ділянку.. Якщо ви працюєте гуртом, то це вже диверсифікація ризиків.
У теперішний час підтримку можна отримати і від держави, і від проєктів міжнародної технічної допомоги. Зараз існує декілька державних програм, які компенсують частину витрат на придбання техніки або здешевлюють кредити. Міжнародні проєкти накопичили великий обсяг навчальних матеріалів. Можна заходити на сайт і вчитись, нікуди їхати не потрібно. Також вони надають грантову допомогу. Ми, як асоціація, допомагаємо в правильному визначенні пріоритетів розвитку бізнесу та написанні заявок на отримання грантів.
