Квасолевий бізнес: чому українські фермери не поспішають вирощувати бобові

Компанії, які пропонують насіннєвий матеріал у рекламних публікаціях розписують, як легко і просто можна отримати чистий прибуток у розмірі 70 тис грн з гектару. Адже вартість квасолі з року у рік зростає. Так, наприклад у 2020 році вартість врожаю складала до $900 за т., тоді як у 2021 році ціна сягнула позначки маже у $1 тис. Після вирахування усіх витрат вони говорять про прибуток у 70 тис грн. Якщо говорити про ціни на червону та чорну квасолю то вони ще вищі.
Потенційний ринок

Українська земля прекрасно підходить для культивування бобових культур. Експерти говорять про те, що з гектара можна вирощувати від 5 до 8 тонн. Важливо, що бобові культури відновлюють родючість ґрунтів.
«Аграрії це вже зрозуміли, що бобові більше бережуть землю і почали вводити в сівозміну навіть ті культури, яких ніколи не мали — сою або горох, рідше — сочевицю та нут. Виробники почали цінувати бобові як джерело додаткового органічного азоту, мікроелементів. І це вже дослідження не одного року — ті фермерські господарства, які вирощують бобові, переконалися, що після них пшениця додає врожайності мінімум тонну на гектар. Про це свідчить досвід членів нашої асоціації, тому вони вводять в сівозміну нові бобові», — розповідає Антоніна Скляренко, голова Громадської спілки «Співтовариство виробників і споживачів бобових України».
Читайте також: Викликати грім: чому в парламенті гальмують ухвалення законопроєкту про об’єднання водокористувачів
Засновник і генеральний директор колсантингово агентства «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов відзначає, що горох займає 75% від загального експорту бобових з України (Без врахування сої, — Ред.). Чуть більше 20 тис.т. планується експортувати у країни ЄС.
«За 8 місяців поточного року експорт нуту склав понад 30 тис. т, експорт сочевиці вперше обігнав експорт квасолі. У 2020 році спостерігається пожвавлення попиту з боку Індії, але він незначний. Індія знизила мита на сочевицю до 10%, і відбулося пожвавлення її експорту і цін на цю культуру. Але, на жаль, українські фермери і експортери не змогли збільшити валютну виручку від експорту сочевиці через низьке виробництво. Основний виграш від цього моменту отримала Канада», — каже Сергій Феофілов.
Отже, з якої сторони не подивитись на вирощування бобових культур – це ідеальне капіталовкладення, але от вітчизняні фермери поки не поспішають засівати поля сочевицею чи нутом. Адже рентабельність вирощування гороху, як зазначають експерти, негативна протягом останніх 2 років. Хоча, в Громадській спілці «Співтовариство виробників і споживачів бобових України» сподіваються, що до кінця року кількість їх членів збільшиться вдвічі.
Читайте також: П’ять вимірів. Кого «підставляє» недобросовісний фермер?
Реалії сьогодення

Статистичні дані свідчать, що найбільші площі під бобовими культурами знаходяться в Хмельницькій області. Найбільше засівають сою, в останні роки збільшуються площі під нутом, чого не сказати про горох. У сезоні 2021 посіяли горох на 238,16 тис. га, тоді як минулого року цей показник складав 282,71 тис. га. Найбільше посівних площ під цю культуру відвели аграрії Запоріжжя (57,8 тис. га), а найменше — у Чернівецькій області (0,4 тис. га).
З’явилися на ринку органічна квасоля, хоча бобові культури не є переважаючі в господарстві.
«Вирощуємо чорну квасолю і то перший рік, тому говорити про те де ми будемо її реалізовувати важко. Хоча одразу скажу, що внутрішній ринок поки не сформований, навіть більше скажу, його практично немає. Ми орієнтуємося на зовнішній ринок, зокрема, швейцарський та німецький», — розповідає Євген Мисник, голова господарства органічного виробництва «Золотий Пармен».
Сьогодні в Україні, на думку виробників квасолі, навіть особливого ринку не має, не дивлячись, що попит на зовнішньому ринку на бобові зростає, особливо після запровадження карантину.
Господарство Дедденс Агро на Рівненщині вирощують органічні культури: кукурудзу, рис, пшеницю, сою, соняшник, малину, садову полуницю, а також квасолю. Вони частково реалізовують свою продукцію на внутрішньому ринку, а більшу частину, приблизно 65% врожаю відправляють на експорт в упакованому вигляді: у бігбегах вагою в тонну.
Слід зазначити, що після введення карантину ціни на горох зросли, країни-імпортери намагаються збільшити свої запаси і підвищити свою продовольчу безпеку.
«Квасолю у господарстві ми вирощували протягом 3-х років. У 2020 році відмовилися від цієї культури. Все тому, що ціни на неї були нерентабельними, експортувати не було можливості і на полях була постійна проблема з брухусом. Хочу додати, що внутрішній ринок реалізації квасолі невеликий. Але зацікавленість культурою є. Уже зараз у нас цікавляться, чи можемо ми вирощувати червону квасолю. Якщо будуть реальні замовлення, то ми готові засадити квасолею свої площі.
Враховуючи усі затрати, проблеми, які виникали, ми зараз на невеликій площі вирощуємо тільки стручкову квасолю і під конкретного клієнта. Невелика площа – це 2 га. Якщо говорити про технологію вирощування цієї культури, то можу сказати, що нічого складного у ній немає. Не складніше вирощувати за сою», — запевняє Віктор Щербачук, генеральний директор у Дедденс Агро.
Читатйте також: Довгі інвестиції: нюанси вирощування волоського горіху в Україні
Ринки збуту

Основна проблема, з якою стикається виробник квасолі – це ринок збуту. Не дивлячись на зростання попиту на квасолю серед країн ЄС та Китаю, українському виробнику не так просто потрапити на них. На сьогоднішній день найбільший споживач бобових – це Китай, європейський ринок представлений німецькою продукцією.
«Наразі ми працюємо над відкриттям китайського, бразильського ринку для гороху, квасолі і сочевиці. Незважаючи на те, що Бразилія має декілька врожаїв на рік, там не вистачає бобових. Також почали процес щодо відкриття колумбійського ринку, і є ще два ринки, які ми плануємо цьогоріч відкрити. Зараз ми збираємо інформацію від наших членів асоціації, вони повинні сказати, які країни в пріоритеті. З усіх бобових важливим є відкриття нових ринків для гороху, тому що ми розуміємо, що потрібно переорієнтуватися з Індії, в яку раніше дуже багато експортували», — відзначає Антоніна Скляренко.
Якщо говорити про внутрішній ринок, то, на жаль, споживання квасолі в Україні знаходиться на досить низькому рівні. На оптовому ринку «Шувар» зазначають, що особливого ажіотажу навколо бобових не спостерігається.
«Спаржеву квасолю продають від 35 грн/кг. Здебільшого представлено локальний продукт з Львівщини. Бобів на ринку зараз не представлено», — повідомляє відділ маркетингу ОРСП «Шувар».
У продуктових магазинах квасолю продають як у розсипному вигляді, так і фасоновано. Якщо уважно придивитись, то під вітчизняними ТМ фасують імпортну сировину, зокрема з Канади.