«Квадрат» стіни коштує 400 гривень38-річний Олександр Копійченко із села Гореничі під Києвом спорудив будинок площею 140 кв. м. Роботи виконував сам, вихідними й у відпустках. Залив фундамент, виклав стіни, змонтував електропроводку, опалення, водогін і каналізацію. Дах допоміг облаштувати тесть.— Я в стройці не перший день, — говорить Олександр Копійченко. Працює водієм, доставляє товари мікроавтобусом. — Не один рік по стройках заробляв. Зводив сарай, гараж, літню кухню. Робив ремонт у своїх «однушці», «двушці», «трійці». Максимум трохи допомагали кум, тесть чи брат. Будівельників-шабашників на дух не терплю, бо довго провів часу в цьому середовищі. Їм аби гроші заробити.Чотири роки тому Копійченко купив ділянку. Два роки з родиною збирали гроші на матеріали майбутньої хати.За цей час Олександр вивчив технології, дізнався ціни на матеріали й інструменти, необхідні для будівництва. Навесні 2015-го почав зводити дім.— Спочатку зробив розмітку, забив кілочки, понатягував нитки, — розповідає Олександр Копійченко. — Вибрав із землі траншею для фундаменту, завглибшки 80 і завширшки 60 сантиметрів. Копав лопатою. Так бетону менше йде, бо трактор розриває ковшем канави.Дно траншеї засипав 10-сантиметровим шаром щебеню з піском. Утрамбував, поклав каркас з арматури і залив 30-сантиметровим шаром рідкого бетону. Це — нижній моноліт, основа фундаменту. За чотири тижні, як бетон висох і зміцнів, виклав на нього три ряди бетонних ФБС-блоків.— То був ще той нон-стоп, — продовжує. — Приїхала фура з блоками і кран. Я стрибаю з одного кузова на другий, сам чіпляю ремені. Доки кранівник переносить блок із фури на фундамент — накладаю ряд цементного розчину. Ставлю блок. Доки кранівник повертається за наступним, я накидаю розчин під другий блок. Два дні був у милі, але все виклав.Зверху на блоках виставив опалубку, поклав ще один каркас з арматури і залив 25 см бетону. Це — верхній армопояс фундаменту. Доки бетон застигав, привіз 50 куб. м газобетонних блоків. Кран звантажив їх біля підмурку, щоб було ближче носити.— З самого початку планував класти хату із газобетону, — каже Олександр Копійченко. — Це — оптимальний матеріал, якщо брати всі показники. Не найдешевший, не найтепліший, не найміцніший і не найзручніший. Саме оптимальний. Не просто так 90 відсотків приватних будинків в Україні зводять із газобетону.Олександр Копійченко клав газобетонні блоки на ребро — стіна вийшла завтовшки 20 см. Міцності для одноповерхового будинку і даху вистачає. Ізолювати хату від холоду планував пінопластом.Перший ряд газобетону виклав на спеціальний клей, подібний до цементного розчину. Наступні — на монтажну клей-піну.— По ціні виходило одне на одне, — каже. — Мішок клею з доставкою — 120 гривень, балон піни — 140. Обох вистачає на «куб» блоків. Але клеїти на піну — саме задоволення. Нема бруду, пилу. Не треба рвати руки відрами, шпателями, міксерами. Пшикнув піну — ляпнув блока. І в майбутньому тепліше, бо цементний шов промерзає, а піна — ні.На третьому ряду газоблоків зробив канавки завглибшки і завширшки по 3 см. Використав ручний штроборіз. Заклав у них арматуру діаметром 8 мм і залив цементним розчином. Це — так звана арматурна перев’язка блоків. Таку само облаштував на шостому ряду.— Один ряд блоків викладав за день, — продовжує. — Поставив 10 рядів, стіна вийшла заввишки 3 метри. Всю хату зробив за 10 днів. «Квадрат» обійшовся у 400 гривень — 360 сам блок і 40 піна. Дешевше тільки з брусів чи каркасний дім. Але хата з дерева — то наче лазня чи бесідка.Над верхнім рядом облаштував опалубку, заклав всередину арматуру й залив останній армопояс. У нього заклав вертикальні 10-міліметрові шпильки. На них згодом прикріпив мауерлат — брус, на який опираються крокви й балки даху. Його каркас робив удвох із тестем. Оббив дошками, паробар’єром і вкрив металочерепицею.
