Останній випадок пожежі в гуртожитку трапився в місті Умані на Черкащині. На щастя, тоді минулося без жертв, але ситуація оголила низку проблем, які притаманні майже всім гуртожиткам. На скільки безпечними студентські гуртожитки в Україні та чи можна бути спокійними батькам, за своїх дітей, які їдуть на навчання, вирішила з’ясувати знімальна група ТСН.
Детальніше про інспекцію — 8 вересня в сюжеті ТСН.19:30.
Нагадаємо, під час пожежі в уманському гуртожитку постраждали семеро студентів, четверо з яких надихалися димом, троє — порізались склом, коли намагалися вибратися через вікна. Зробити це тим, хто опинився у вогняній пастці на другому поверсі, заважали ґрати на вікнах. другого поверху.
Решітки виявилися і на вікнах в одному зі столичних гуртожиток, який проінспектувала знімальна група ТСН. Начальник відділу охорони праці і пожежної безпеки Олексій Король пояснює, що це робиться для того, щоб до гуртожитку не пробралися злодії. Адже в теперішніх студентів — дорогі ноутбуки, дорогі речі. “З одної сторони неправильно, з іншої — правильно, бо це теж безпека”, — говорить він.
Перша людина, яка має відреагувати на пожежу це — вахтерка. В її кімнаті — екстрена сигнальна кнопка. У разі пожежі вона повинна натиснути її, відкрити запасні виходи і показувати студентам, куди виходити.
Зоною підвищеної небезпеки вважається ліфт. Коли виникає загорання в будинку, підйомником користуватись заборонено, бажано його взагалі вимкнути.
Евакуаційні виходи в гуртожитку видно здалеку, їх підсвічують зеленим. За правилами, вони повинні бути відчинені цілодобово. На практиці — на ніч їх закривають, сподіваючись, що в разі чого виручить вахтер. Як пояснили в ДСНС, двері евакуаційних виходів повинні відчинятись зсередини без ключа, що можна було покинути приміщення.
А ще на кожному поверсі повинен бути план евакуації та вогнегасники, в яких не вийшов термін придатності.
Найчастіше в гуртожитках спалахує через електрику. Будівлі зводили 40-50 років тому, в багатьох з них проводку ніколи не міняли, а розрахована вона на набагато менші навантаження, ніж тепер. “У нас діаметр проводу розрахований на одну лампочку, а теперішнє споживання таке, що він просто не витримує. Де слабкі місця в проводі, там йде розплав, проходить замикання і загорання, яке й призводить до пожежі”, — розповідає експерт з пожежної безпеки Дмитро Борівський.
Часткове вирішення проблеми — сертифіковані автомати, які вимикають лінію, де сталося замикання. Або ж повна заміна всіх дротів на нові. Експерти ж говорять, що найефективніше створити систему комплексної пожежної безпеки — із профілактикою загоряння, своєчасним його виявленням і оперативним реагуванням на пожежу.
Нерідко в студентських гуртожитках перша іскра спалахує в кімнатах. Тут про власну безпеку повинні подбати самі пожильці: не перевантажувати проводку, вмикаючи додаткові прибори, особливо електронагрівачі.
Повністю виключити ймовірність пожежі — неможливо, навіть із сучасними системами попередження та пожежогасіння, кажуть експерти. Але завдання всіх адміністрацій — мінімізувати цю ймовірність.