Про це розповів Анатолій Мірошниченко, перший заступник голови Держгеокадастру, передає agrotimes.ua.
«Поки що в Держгеокадастрі немає запобіжних заходів рейдерству. Але щоденний моніторинг, який публікується кадастром, дозволить на даному етапі відслідкувати прояви незаконних дій. Є певний запит з боку суспільства. Є ризик, що державний реєстратор, який отримуючи 7 тис. грн зарплатні, може впродовж доволі стислого терміну практично знищити земельну ділянку як об`єкт цивільних прав, перенести її місце розташування, змінити конфігурацію, кадастровий номер тощо», — пояснює Мірошниченко.
За його словами, з одного боку потрібно працювати над підвищенням матеріального стану держреєстраторів, з іншого — потрібен механізм реагування на негативні процеси.
«З 2013 року закон передбачає оскарження діяльності держреєстраторів, але донедавна не було функціоналу. У Держгеокадастрі створюється спеціальний підрозділ, який опікуватиметься питаннями оскарження дій держреєстраторів. Не все нас влаштовує у чинному законодавстві. Деякі механізми мали б бути більш ефективними», — наголошує перший заступник голови Держгеокадастру.
Зокрема, якщо на незаконно сформовану земельну ділянку зареєстровані права, Держгеокадастр нічого не може зробити. Закон не робить якихось запобіжників, щоб дати хоча б невеликий часовий проміжок для реагування на можливу незаконну реєстрацію земельної ділянки.
«Відповідний законопроєкт, який має виправити недоліки вже напрацьований», — наголосив Анатолій Мірошниченко.
Нагадаємо, в рамках ринку землі продано 27,8 тисяч гектарів сільгоспземель.
