Субота, 29 травня, 10:54Киянка 31-річна Олена Царьова знімає кофту й сідає на стілець біля медсестри в четвертому павільйоні Міжнародного виставкового центру в Києві. У праву руку їй колють китайську вакцину проти коронавірусу Coronavac.Центр вакцинації відкрили годину тому. Планували приймати містян, які зареєструвалися в додатку «Дія». Із 8 тисяч, яким дзвонили напередодні, згодилися прийти 560. Медики роблять щеплення всім охочим. Запускають у приміщення по 16 осіб. Перевіряють паспорт та ідентифікаційний код. Людям без декларацій із сімейними лікарями пропонують заповнити тимчасові документи.– Рада, що вакцинувалася, – каже Олена. – Не хочу померти. Ковід забрав у мене близьку людину. Досі не можу оговтатися.Повторне щеплення призначили на 29 червня.– Вакцини зберігаємо в сумках-холодильниках, – говорить лікарка 60-річна Ірина Поганяйло. – Вистачить усім. Працюватимемо по вихідних із десятої ранку до шостої вечора.За суботу й неділю 16 медичних бригад щепили 3467 людей.Такі центри відкрили в Одесі та Львові. Розміщуються на стадіонахА в цей час:– З днем народження! Не плач. Додому поки що не вернуся, – каже телефоном львів’янка 28-річна Олена Коваленко.Вітає матір Катерину Коваленко із 55-річчям. Не спілкувалися чотири місяці. Олена переховується. Нікому не розповідає, де живе.– Усе через зятя, – говорить Катерина Олексіївна. – Бив доньку і принижував. За сім років у шлюбі зламав руку, вибив зуби. Двічі оперували щелепу й перенісся. Терпіла, бо погрожував забрати дитину. А одного дня повела малого в садок – і не вернулися. Видалилася з соцмереж, вимкнула телефон.Говорять хвилину. Олена натякає, що живе біля моря.– Щодня ходять купатися. У дитини минув хронічний риніт. Зять заявляється до мене часто. Допитується про Олену. На поріг не пускаю, бо сама боюся. Кажуть, живе з іншою жінкою.»Вітаємо в колективі. 31 травня чекаємо біля школи міста Вайнленд. Автобус із вашим третім класом їхатиме у табір», – читає електронний лист 43-річна Марія Брошман із міста Ірпінь на Київщині.Отримала пропозицію працювати вчителькою початкових класів у США. Емігрувала із чоловіком і двома доньками чотири роки тому у штат Нью-Джерсі. Була прибиральницею, помічницею кухаря, мила клієнтам голови в перукарні, прала костюми в хімчистці.– Захотіла повернутися до вчителювання. Розіслала резюме у школи. Всі ставили під сумнів український диплом, – каже Марія. – Взяла довідку про його справжність, характеристику зі школи. Пройшла тест на знання англійської. Все одно відмовляли.Українка взяла кредит на навчання в місцевому університеті. Після першого курсу стала отримувати запрошення на роботу. Скільки платитимуть, не зізнається.Світ безпорадний перед білоруським диктаторомЗахопити літак приватної авіакомпанії, зареєстрованої в іноземній державі, для арешту опозиційного журналіста — робота у стилі Муаммара Каддафі чи Саддама Хусейна.Лукашенка давно не хвилює міжнародне право. Чи змінить щось для нього викрадення літака? Ні.Багато в чому вільний світ – безпорадний. Можемо ускладнити його життя, запровадити санкції, ініціювати судові розгляди, що призведуть до ще більшої ізоляції Білорусі й жорсткішої залізної завіси.У короткій перспективі це мало що дасть. Воно посилить репресивний курс режиму, прискорить економічний колапс Білорусі, призведе до міграції її громадян у пошуках роботи на Захід. Також посилиться вплив Росії на Мінськ. А у тривалій перспективі можемо припускати, що одного разу Лукашенко стане баластом для соратників. І буде усунутий. Може виявитися непотрібним тягарем для Кремля.Нам нічого не залишається, як посилювати свою роль як адвоката білоруської свободи і серйозно міркувати, як ослабити режим, не б’ючи по інтересах братнього білоруського народу. Це складна справа, але вибору не маємо.Богуслав ХРАБОТА, головний редактор польської газети RzeczpospolitaЛуганськ не збирався вмирати за РосіюТяжіння до Росії в жителів Луганщини ніколи не було. Навіть серед криміналітету. Проросійськими були лише люмпенізовані населені пункти й близькі до кордону. Половина області — україномовна. 30 відсотків людей вважають себе українцями. Більшість залишилися в окупації, стали заручниками. Казати, що вони по-проросійському налаштовані, — знущання. Так, нас не зустрічатимуть із квітами. За сім років людей обробили пропагандою, хтось втратив родичів. Але відмовлятися від тих територій не можемо. Просто треба вести планову роботу спецслужбам.2014-го Україна могла все зупинити. Подавити ворожу агентуру — на Луганщині її було людей 100. Проросійські мітинги — нечисленні. Вмирати за Росію Луганськ не збирався.Ми досі нічого не зробили, щоб зупинити інформаційну експансію Кремля. Народжені 2014-го діти цього року підуть до школи. Навіть ті, хто вважав себе українцями, тепер не знають, хто вони. Змінювати ситуацію силами небайдужих буде складно й довго. Це має робити влада.Дмитро СНЄГИРЬОВ, співголова Громадської ініціативи «Права справа»»Американських дивізій в Україну ніхто не відправлятиме. Але все інше буде – зброя, радники, інструктори. Ще й присутність флоту США в Чорному морі. Це все Путін отримає за пряму агресію. Якщо не піде на неї, Штати дадуть йому спокійно померти», –Андрій ПІОНТКОВСЬКИЙ, російський політолог76 548 студентів з інших країн навчаються в Україні, за даними Міністерства освіти й науки. Найбільше індійців і марокканців — 18 095 та 8832 відповідно. Найпопулярніші серед іноземців медичні університетиЗа кермом запаморочилося в голові. Ледь не в’їхала в дерево. Аналізи показали лейкемію. Перед першим курсом хімії зайшов лікар: «Сталася помилка». Виявилося, того дня тестувалася моя повна тезка. Нас сплутали.Тетяна ПоврозникСвекруха була проти наших стосунків з її сином. Вони багаті, а я зі звичайної родини. Після одруження роками з нею не спілкувалися. Не приходила до онуків. З’явилася перепросити лише тоді, коли мій чоловік загинув в аварії. Не пустила в хату.Олена МіщенокБатько шість років тому повертався «Жигулями» із дня народження однокласника. Заснув за кермом і злетів із греблі в озеро. Із салону дістали рибалки. За кілька хвилин машина пішла під воду. З того моменту тато кинув пити. Хоча раніше не помагало й кодування.Віктор ОмельченкоБлизько 1 млрд грн виділить уряд цьогоріч на оновлення шкільних їдалень і харчових блоків. Встановлять нову техніку для приготування страв, кажуть у Міністерстві освіти та науки.Швеція тимчасово передасть Україні оригінал Конституції гетьмана Пилипа Орлика, яку він склав із запорозькими козаками 1710-го. Зобов’язався боротися з Московією. Документ покажуть у Києві під час святкування 30-ї річниці української незалежності.Перепис населення в Україні проведуть 2023 року, каже міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов. У січні торік його попередник Дмитро Дубілет порахував людей за даними державних реєстрів і мобільних операторів. Маємо 37 млн 289 тис. громадян, заявив.Населення на Донбасі найчастіше гине від мін і боєприпасів, що не вибухнули, за даними Спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Здебільшого гинуть під час робіт на полях, збирання дров, відпочинку біля річок.Майже 2,5 млн т упаковок харчових і побутових товарів викидають на смітники українці щороку, за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.Перший в Україні екологічний автобус запрацював у Харкові. У будні їздить районами міста та збирає зі спеціальних контейнерів відпрацьовані лампи, ртутні термометри та батарейки. Останні утилізуватимуть у Польщі та Словаччині.Двоюрідна сестра згодилася глядіти мою дитину, доки працюю. Платила їй, як няні. Раз повернулася з роботи рано. У квартирі п’яна компанія, дитина сама гуляє в сусідньому дворі. Вигнала родичку.Галина Богдан, 37 років, ТернопільСусідка думала, що зустрічаюся з її донькою. Називала зятем. Не стримався: «Звідки таке взяли?» Зізналася, що впізнала мій велосипед, яким по темноті приїхав до них під двір. Так я і дізнався, хто вкрав мій ровер, — хлопець сусідської дівчини.Олег Савоянчук, 27 років, Івано-ФранківськЗнайомий працює в IT. Позаторік отримав пропозиції щодо роботи від компаній із США й Англії. Переїхав у Лондон, хоча в Америці пропонували на третину вищу зарплату. Каже: «Обожнюю англійський футбол. Це стало ключовим у виборі».Віталій Івченко, 30 років, ДніпроУперше за вісім років через скайп подзвонила сестра з Мінська. Просить прийняти її з доньками й чоловіком і допомогти з роботою в Україні: «Боюся, що за літні протести нас тут одного дня повбивають».Анна, 39 років, КиївДруг живе на Закарпатті. Під час пандемії там для більшості не існувало закритих кордонів. Ледь не кожен має паспорт сусідньої країни. «А мені взяти другий паспорт совісно. Дід був повстанцем», — говорить товариш.Валентина Сіроманько, 30 років,Івано-Франківськ
