У Києві мережа кав’ярень-пекарень «Хлібний» потрапила у скандал. Одну зі співробітниць звільнили за порушення, не виплативши зарплату за 35 змін. А це понад 17 тисяч гривень. Про це вона написала в Instagram. Дівчина на ім’я Дарія хоче, аби її повернули чесно зароблене, але власниця «Хлібного» вважає, що працівниця порушила правила компанії, тому з нею і розпрощалися, не виплативши гроші.
Дівчина пригостила продукцією пекарні своїх подруг, пробивши замовлення на себе за собівартістю (як для співробітників). А це заборонено правилами компанії. За це її і звільнили.
«Даша знала про правила компанії, про те, що можна замовляти продукцію і закривати на своє ім’я тільки те, що співробітник з’їсть під час робочої зміни. І все ж, вона відкрила ноутбук менеджера, пробила замовлення своїх подружок і записала на своє ім’я. За що була звільнена без виплати зарплати за 35 змін. Це 17 053 грн за вирахуванням замовлення для друзів», — написала в одній із соцмереж власниця «Хлібного» Аліна К.
Крім того, згодом з’ясувалося, що дівчина взагалі не була оформлена офіційно.
Сама Дарія у коментарі ТСН.ua розповіла про те, що коли йшла на роботу — наприкінці листопада минулого року, то офіційно не працевлаштовувалась. Дівчина сказала: «Особливо мені це не треба було самій, бо не знала, скільки там працюватиму. А у «Хлібному» особливо і не наполягали, мовляв, десятки співробітників просто так, без оформлення працюють».
«Два місяці після звільнення я телефонувала власниці компанії, а вона мені все казала, щоб на свою зарплату я не розраховувала і звинувачувала мене у крадіжці», — каже Даша.
Дівчина додала, що зараз звернулася по допомогу до адвоката і має намір таки домогтися виплати зароблених грошей.
Ця ситуація неабияк обурила користувачів Мережі. «А яке Ви мали право не виплатити зарплату? Ну, вирахували б те, що вона «вкрала», ну, оштрафували б… Але не виплатити зарплату — не маєте права», — пишуть юзери.
Дівчині користувачі радять звертатися до Держпраці та відстоювати свої права.
«Ну, по-перше, навіть якщо працювали неофіційно, захистити свої права можливість є! Для цього потрібно звернутись до Держпраці, надавши відповідні докази трудових відносин, це можуть бути переписки, тощо…»,- пишуть користувачі.
Власниця мережі пекарень своєю чергою скаржиться, що на її адресу летять жахливі прокльони, а вона тим часом чекає на другу дитину. «А я не «Хлібний», я — жива людина, дівчина, яка скоро повинна стати мамою вдруге… Ця історія звичайно забудеться, конфлікт зі співробітниками ми вирішимо, а ось як прийняти це лайно, я не знаю», — підсумувала Аліна К.
Юрист: Винен «радянський» Кодекс законів про працю
Що ж робити у подібній ситуації звільненій працівниці та чому виникають подібні ситуації — ТСН.ua розповів юрист Лаврентій Царук.
Юрист порадив звільненій дівчині по-перше написати скарги до Держслужби з питань праці, податкової, поліції, а також звернутися з позовом до суду.
«Вони карають від імені держави роботодавців, які порушують трудові права. Щоб отримати зароблені гроші, потрібно звернутися з позовом до суду та доводити дійсність цих відносин та винагороди», — каже Царук.
Довідка: штраф, який загрожує роботодавцю, який не оформив офіційно співробітника — 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення — 60 тис. грн. А за невиплату заробітної плати — три мінімальні зарплати – 18 тис. грн. Штрафи накладають Держслужба з питань праці та податківці.
За словами юриста, скандал зі звільненням працівниці столичної пекарні — це абсолютно показовий конфлікт, де у кожного своя правда. З одного боку — бізнес, якому важко працювати в нинішніх українських реаліях та карантинних обмеженнях, тому він свавільно карає своїх працівників на власний розсуд. З іншого боку — працівники, які, незважаючи на нарікання щодо своєї праці, вимагають віддати «чесно зароблене».
Але, на переконання Царука, справжній винуватець, який стоїть за кулісами цієї драми, — «радянський» Кодекс законів про працю 1971 року, який чомусь дотепер діє в Україні.
«Саме цей документ містить такі фантастичні гарантії від звільнення з роботи для деяких категорій працівників, що посадовці української держави вже 30 років не наважуються скасувати цю віртуальну реальність та ухвалити новий, наближений до сучасних економічних реалій, Трудовий кодекс, виходячи зі справжнього балансу прав та інтересів, який має існувати сьогодні між роботодавцями та найманими працівниками в сучасній Європейській країні», — каже він.
За таких умов, на думку юриста, бізнес вимушений ризикувати та не оформлювати працівників офіційно.
«Звичайно, це, певною мірою, питання ухилення від сплати податків. Але я переконаний, що бізнес був би готовий сплачувати податки за кожного свого працівника, якщо мав би «розв’язані законодавством руки» та важелі впливу на працівників, які йому не підходять з об’єктивної точки зору», — зазначає він.
На думку Царука, наразі «держава, як страус, який не хоче бачити величезну суспільну проблему, намагається загнати суспільство назад — у радянській трудовий кодекс, лякаючи драконівськими штрафами у десятки тисяч гривень за неоформлення працівників та невиплату заробітної плати».
«Як бачимо з останньої юридичної практики — каральний метод не працює. В країні безліч більш важливих проблем. Але, я сподіваюсь, що посадовці зможуть до 30-ти річного ювілею української держави знайти час та подарувати народу України новий Трудовий кодекс, замість «радянського», ухваленого аж 50 років тому», підсумовує Царук.
Нагадаємо, в Українї пропонують посилити захист прав працівників.