Видання «Медуза» подало позов про скасування рішення щодо включення його до списку «ЗМІ – іноземних агентів», про що повідомив адвокат Сергій Бадамшін.
«Основне в позові – неправомірне втручання в право на свободу слова, відсутність будь-якого зв’язку між фінансуванням і створюваним контентом (редакція в своїй політиці незалежна від спонсорів), дискримінація ЗМІ і вихід РФ за межі своєї юрисдикції», – розповів адвокат.
Дата розгляду позову в суді поки що не призначена.
Як писав ДМ, 23 квітня 2021 року Міністерство юстиції Росії зарахувало видання «Медуза» до реєстру «іноземних засобів масової інформації, що виконують функції іноземного агента». Компанія Medusa Project SIA зареєстрована в Латвії.
24 квітня Служба зовнішніх зв’язків Євросоюзу висловила стурбованість тим, що російська влада продовжує обмежувати роботу незалежних медіаплатформ, а також окремих журналістів та інших суб’єктів ЗМІ. У ЄС нагадали, що це суперечить міжнародним зобов’язанням Росії та зобов’язанням з прав людини.
Комітет захисту журналістів закликав російську владу скасувати своє рішення про визнання інтернет-видань «Медуза» та «Первое Антикоррупционное СМИ» «іноземними засобами масової інформації, що виконують функції іноземного агента».
«Репортери без кордонів» закликали російську владу припинити тиск на видання «Медуза» та скасувати «репресивний закон про іноземних агентів».
«Медуза» повинна розміщувати довге повідомлення про статус «іноземного агента» перед будь-якою публікацією (будь то текст, аудіо, відео або реклама) шрифтом, що вдвічі перевищує розмір іншої публікації. Мета такого повідомлення – дискредитація ЗМІ в очах читачів.
Якщо видання не буде виконувати вимоги, влада РФ може накласти на нього великі штрафи і навіть заблокувати сайт.
Саме це може відбутися з російськими структурами американського ЗМІ «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» (RFE / RL). Оштрафовані майже на два мільйони євро після відмови зареєструватися в якості «іноземних агентів», вони можуть зникнути з російського медіаландшафту.
RFE / RL, яке до сих пір безуспішно намагалося оскаржити це рішення в російських судах, подало заяву до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).