Надія Дудник сім років тому знайшла роботу в Катарі і переїхала сюди працювати вчителькою молодшої школи. Жінка розповідає, що для тих, хто має контракт роботодавець винаймає житло. Це невеликі хостели з хорошим ремонтом на 2-3 людини в кімнаті. Також роботодавці наймають автобус, щоб розвозити працівників до роботи.»Підвіз до роботи існує в радіусі 3-4 км. Квиток коштує 8-16 гривень. Нас возили службовим автобусом. Тут це нормальна практика. В місцевих є свої машини. Я живу в столиці і навколо неї дуже багато невеличких міст, то майже всі їздять машинами», — розповідає Надія.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Заборонено приймати ванну після десятої вечора» – українка про життя в Швейцарії Найбільша гордість країни тут – державні лікарні. Тут найсучасніше обладнання та найкращі лікарі. Але потрапити на прийом важко. Іноді треба чекати від 3 до 6 місяців.»Якщо щось трапилось і ви звернулись в швидку, то все на вищому рівні і порядок дій майже один і той же: реєстрація ,перевірка температури, тиску, занесення вас в базу даних з симптомами, скаргами, потім лікар вас подивиться і вирішить ,що робити з вами. Але якщо ви не можете чекати, а стан не критичний (наприклад,болить зуб)то ідете до приватного лікаря. Ціна різниться в рази. Наприклад візит в державну клініку обійдеться в 400 гривень, тоді як в приватній це буде 1600 гривень. Медикаменти теж будуть коштувати дорожче у приватній клініці», — пояснює Надія.Дарія Янегова шість років тому переїхала до міста Кошице в Словаччинні. Каже довго звикала до місцевої культури. Хоч від кордону близько 100 кілометрів, але культури різні.
