Політична криза у Вірменії: президент не став відправляти у відставку главу Генштабу. Цього домагається прем’єр

Президент Вірменії Армен Саркісян не підписав указ про звільнення з посади начальника Головного штабу Збройних сил Оніка Гаспаряна. Його звільнення домагається прем’єр-міністр країни Нікол Пашинян, який звинуватив військовий у спробі держперевороту.

Про це йдеться у заяві президента.

Там зазначили, що проєкт указу прем’єра про звільнення голови Генштабу вивчили юристи та експерти й вирішили, що він суперечить Конституції.

У заяві також наголошують, що президент Вірменії не захищає будь-яку політичну силу, а керується виключно загальнонаціональними інтересами.

«Ситуація, що склалася, безпрецедентна, вимагає структурних і всеосяжних рішень і не може бути вирішена частими кадровими змінами, без урахування теперішньої ситуації в країні», — йдеться в повідомленні пресслужби президента.

Водночас Пашинян на своїй сторінці у Facebook повідомив, що повторно направив указ про звільнення голови Генштабу. Він вважає, що президент вчинив неправильно, не підписавши його.

«Це рішення аж ніяк не сприяє розв’язанню ситуації … Очікую, що указ буде підписаний в установленому порядку», — написав Пашинян.

Що відбувається у Вірменії

25 лютого Збройні сили Вірменії зажадали відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна і уряду країни. Сталося це після того, як звільнили першого заступника начальника Генштабу Збройних сил Вірменії Тирана Хачатряна. Той раніше розкритикував слова прем’єра про неефективність російських ракетних комплексів «Іскандер». Відтак Пашинян ініціював його звільнення, указ підписав президент.

Пашинян у відповідь заявив про спробу військового перевороту в країні і подав президенту клопотання про звільнення начальника Генштабу.

26 і 27 лютого відбулися зустрічі президента з начальником Генштабу, представниками опозиції, парламентських і позапарламентських сил.

Водночас у Єревані опозиція проводить мітинги з вимогою відставки Пашиняна. На вулиці виходять і прихильники прем’єра.

читайте також
На вулиці Вірменії вийшли противники і прихильники прем’єра Пашиняна. Активісти заблокували будівлю парламенту

Протести після Карабаху

Акції протесту опозиції у Вірменії не припиняються з осені 2020 року. На них вимагають відставки Пашиняна, якого звинувачують у поразці на війні в Нагірному Карабаху. За її підсумками Вірменії довелося підписати мирну угоду на вигідних Азербайджану умовах.

Єреван віддав Баку фактично весь так званий пояс безпеки — це райони Азербайджану, захоплені вірменами під час попередньої війни. Вони мали забезпечувати безпеку невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки. Ті райони НКР, які Баку вже зайняв, також залишаються під контролем Азербайджану.

Крім припинення вогню, країни домовилися, що в Нагірному Карабаху щонайменше на 5 років розташуються російські миротворці, натомість Вірменія свої сили виведе.

Пашинян на тлі протестів раніше погодився провести в країні дострокові парламентські вибори. Однак опозиція незадоволена, оскільки вважає, що влада їх сфальсифікує.