Щонайменше дві людини загинули та ще 20 постраждали під час протестів у М’янмі проти військового перевороту. Журналісти називають 20 лютого найкривавішим днем протестів.
Про це повідомляє Reuters та BBC.
Протести проходили по всій країні, у місті Мандалай ситуація загострилась: між мітингарями та правоохоронцями сталися сутички. Правоохоронці обстрілювали гумовими та бойовими кулями, а також використовували сльозогінний газ.
Керівник волонтерської служби Ко Аунг заявив, що загинули дві людини та ще 20 отримали поранення. Одна людина загинула внаслідок пострілу в голову. ЗМІ пишуть, що це хлопець до 18 років.
Інший загиблий — 36-річний чоловік, який отримав смертельне поранення в груди. Військова влада повідомляє про одного загиблого поліцейського.
Як пише BBC, у неділю, 21 лютого, люди знову вийшли на протести. У найбільшому місті країни Янгон люди тримають портрети затриманої лідерки керівної партії Аун Сан Су Чжі, а також вшановують пам’ять 20-річної дівчини, яка стала першою загиблою у протестах.
Що відбувається у М’янмі?
У М’янмі військові 1 лютого влаштували державний переворот. Вони відсторонили від влади та затримали лідерку керівної партії «Національна ліга за демократію» (НЛД) Аун Сан Су Чжі та інших високопосадовців. Військові заявили, що затримання стали відповіддю на «фальсифікацію» парламентських виборів, які відбулися в країні в листопаді 2020 року.
Влада в М’янмі перейшла до головнокомандувача збройними силами Мін Аун Хлаіна. Раніше він погрожував скасувати Конституцію, якщо, за його словами, закони не будуть виконуватися. Тоді військові заперечували, що головнокомандувач погрожував влаштувати державний переворот.
3 лютого Аун Сан Су Чжі звинуватили в незаконному зберіганні рацій удома, а пізніше — у нібито порушенні закону про ліквідацію надзвичайних ситуацій. Водночас президента країни Він М’їна звинувачують у «порушенні карантину». Обидвох посадовців затримали військові.
Міжнародна спільнота та правозахисні організації загалом засудили дії військових. Хоча деякі країни, як-от Китай, заявили про підтримку влади Мін Аун Хлаіна.
Матеріал доповнюється