З нагоди сьомої річниці Революції Гідности у столиці зараз відбуваються поминальні заходи. А у київському Будинку Кіно напередодні відкрилася фотовиставка. Її автор — не лише фотохудожник, а й безпосередній учасник тих подій. Триватиме експозиція до п’ятого квітня. На відкритті побувала наша кореспондентка Марія Кагал.
Вулиця Героїв Небесної сотні. А 7 років тому — Інститутська. Саме тут відбувалися найкривавіші події революції гідності. Водомети, БТРи, тітушки та снайпери проти дерев’яних щитів та саморобної зброї. У період з 18 по 21 лютого — понад 100 загиблих.
Нині на цій вулиці все нагадує про полеглих. Серед них міг опинитися й Олександр — фотохудожник та автор виставки. На цій світлині він націлив фотоапарат на беркутівця. Той поцілив у відповідь. Та на щастя, куля лише зачепила Олександра.
Я собі залишився там один на вулиці, біля мене нікого не було. Несподівано розвертається цей беркутівець і з пістолета мені стріляє в голову. Я навіть не зрозумів, я дивлюся витерся, думав вспотів від напруження, а це кров була.
Проте нині, каже, завдяки цим знімкам він щороку має змогу нагадувати людям про криваві і водночас поворотні події.
Олександр Тимошенко, автор виставки «Нескорений Майдан»:
Ну самі фотографії говорять за себе. Це кожна маленька розповідь в кожній фотографії. І я пишаюся тим, що чи в Львові, чи в Тернополі в багатьох містах був ці виставки відкривав підходили люди і впізнавали себе.
Василь теж колишній учасник майдану. 18 лютого йому також дісталося — силовики накинулися на нього та добряче побили. Але, розповідає, коли згадує тодішні революційні події, у пам’яті одразу виринають світлі спогади.
Василь, учасник Революції Гідности:
Люди поважали один другого, усміхалися, в мене було таке відчуття, що це маленька республіка мрії, де би хотілося жити.
І хоча відтоді спливло вже чимало років, винні у вбивствах та побиттях людей — і досі не покарані. Майданівці весь цей час ходять по судах, аби домогтися справедливості.