Надихати жити – всупереч діагнозу рак. «Inspiration Family» – благодійний фонд підтримки дорослих онкопацієнтів заснували торік. Раніше кожна зі співзасновниць пройшла важкий шлях подолання недуги. Комусь не пророкували й кількох місяців життя, від когось відверталися друзі, інші ж просто не могли зрозуміти, де знайти свого лікаря. Та об’єднані спільною бідою і бажанням допомагати таким, як вони, жінки у Всесвітній день боротьби з раком щороку проводять форум онкопацієнтів. Цьогоріч — уже втретє. Історії тих, хто говорить — рак не вирок — у сюжеті журналістки «5-го» Олени Рибінської.
«Відбулося за 4 дні, і було прийняте рішення про операцію. Тільки потім прийшло прийняття і що життя ділиться на до та після», — розповідає онкопацієнтка Анастасія Прядко.
29-річна Анастасія вже чотири роки долає недугу. Діагноз колоректальний рак став для неї шоком. Це рідкісна хвороба. Її діагностують, зазвичай, людям у віці 50 — 60 років. В Україні зробити операцію робити не взялися, тож дівчина з мамою поїхали до Ізраїлю. Та операцією випробування не скінчилися. Далі була хіміотерапія та лікування.
«В мене було 2 роки хімія, від якої не випадає волосся і деякі люди не довіряли. Я поїхала в Карпати, а люди кажуть – як в неї рак, а вона в гори і довге волосся?!?», — пригадує дівчина.
Та не тільки довге волосся спантеличує людей, стереотипи яким насаджувалися роками. Ті, хто дивиться в очі недузі знають — життя триває щодня, навіть під час курсів опромінення. Такої філософії навчають у благодійному фонді «Інспірейшн фемілі».
«Деякі дівчата стикалися із осудом, що ось ти збираєш кошти, а ти нафарбувала нігті. «Інспірейшен фемілі» каже – ні! Фарбуйте нігті! Волосся фарбуйте, робіть татуювання – це класно, ви живі. Живіть тут і зараз», наголошують у благодійному фонді.
У спільноті Анастасія дізналася — прощатися із волоссям можна стильно та радісно, а просити про допомогу не соромно. Співзасновниці фонду «Інспірейшн Фемілі» кажуть — підтримка та розуміння недужих є основним завданням тих, хто поруч. Одна із співзасновниць фонду Дарина Брикайло кілька років тому й сама дізналася про діагноз — рак молочної залози і про шлях до ремісії розповідає із власного досвіду.
«Діагноз — ми про нього говорили відкрито, виставляли фото з лисою головою, оголені фото зі шрамом. Не завжди буває добре, але з цим всім можна жити і бути щасливими», — переконує Дарина Брикайло.
Цьогоріч спільнота вже втретє проводить форум онкопацієнтів.
«Рак смертельна хвороба, але багато чого змінюється. Рак стає хронічною хворобою, але з якою можна жити в ремісії. Не здаватися, бути амбітними і завзятими, і пристрасними, щоб наш фонд залишився після нас і на роки, і стало основою, щоб були зміни», — зауважує співзасновниця фонду Дарина Брикайло.
Не здається та з вірою в краще долає рак і Анастасія. Попри те, що кожного місяця дівчині на лікування недуги треба понад сто тисяч гривень — рук не опускає. Разом із мамою почали в’язати та продавати пледи.
«Подивилася на ютубі і купила пряжу і тут сама ідея — я в ці пледи частиночку себе вкладаю», — каже онкопацієнтка.
А кожен, хто купує пледи чи допомагає фінансово — щодня дає шанс Анастасії радіти життю та вірити — омріяна ремісія настане.
«При будь-якій ситуації, щоб вам хто не говорив, деякі лікарі говорили – вам залишилося стільки і стільки. Не вірте, вірте в себе. Є вищі сили, не тільки онко, різні хвороби, той же коронавірус чи негаразди робочі чи сімейні – вірте в себе, ви все зможете все подолаєте!», — наголошує Анастасія.
Допомогти Анастасії в боротьбі з такою хворобою ви можете за реквізитами: Картка Monobank 5375 4141 0750 1693, картка «ПриватБанку» 5168 7453 0136 5307 – Прядко Анастасія. Картка «ПриватБанку» мами Анастасії 5168 7453 0049 2144 Алла Горченко.
Олена Рибінська, Ігор Костюк, «5 канал».