Зараз завдяки карантину життя перейшло в інтернет, з’явилося багато онлайн-курсів і майстер-класів з будь-чого. Тож можна навчитися чому завгодно. Питання, чи ці знання якісні. Таку думку в інтерв’ю Gazeta.ua висловив режисер Олександр Фразе-Фразенко.»Це заміна телевізору фактично. Раніше експерти були в телевізорі, а перед тим в газетах. Експерт тобі буде розказувати, що робити. Бо на загал люди хочуть, щоб їх вели кудись. Якість цих експертів самі розумієте які. Найчастіше справжні експерти не будуть розповідати, що робити», — сказав він.»Фактично всі курси – це є сконденсована в одному місці інформація за якоюсь темою. Я дивився одне відео, в якому чувак з іншого боку брав: «От нафіга вам купувати мій курс, якщо 90 відсотків інформації, яка є в ньому, ви можете знайти в інтернеті безкоштовно».Люди платять за курси, бо інформація там сконденсована в одному місці. Тобі вже не треба нічого шукати. Коли вже стало настільки всього багато в інтернеті, ти вже не знаєш, куди йти, і тебе ці чуваки-коучі можуть провести до певної інформації, яку вони поскладали і розжували», — додав він.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Українці звикли все спрощувати» — режисер»Є словники, з яких можна вчити мову, а є розмовники: 500 фраз, які тобі знадобляться, і більше не треба. Ми у школах зараз часто замість першоджерел читаємо їхні короткі виклади в підручниках. Такими «розмовниками» і «хрестоматіями» є зараз часто знання, отримані з онлайн-курсів, — робить висновок режисер.Олександр Фразе-Фразенко став відомим завдяки своїм повнометражним документальним фільмам про українських поетів-модерністів, зокрема: «Чубай» (2014), «Дім на сімох вітрах» (2015), «Акваріум в морі» (2016). Автор десяти поетичних книжок. Перекладач і упорядник першої україномовної книжки віршів Джима Моррісона («Вибрані вірші», 2013). Як музикант працює в стилях вільної імпровізації, інді-року та репу, дискографія налічує близько 50 альбомів.
