30 січня 1948-го індуїстський екстреміст убив в Нью-Делі політичного і духовного лідера руху за незалежність Індії Могандаса Карамчанду Ганді, більше знаного як Магатма Ганді, тобто «велика душа».Ганді народився в 1869-му в сім’ї індійського чиновника. Родина була глибоко релігійною. Він рано познайомився з джайнізмом — індійською течією, яка пропагувала ненасильство. У 1888-ум Ганді отримав змогу вивчати право в Англії. У 1891-му повернувся додому, але не знайшов постійної роботи за фахом, тому в 1893-му погодився на 1-річний контракт в Південній Африці. Обидві країни належали до Британської імперії.Там він піддався расизму і місцевим законам, які обмежують права індійських робітників. Пізніше згадував один інцидент, коли його витягли з купе потяга першого класу і викинули, бо їхав у вагоні для білих. Після цього Ганді вирішив боротися з несправедливістю і захищати свої права як індійця і людини.Коли контракт закінчився, залишився в Південній Африці, де почав кампанію проти законів, які позбавляли індійців права голосу. Сформував «Індійський конгрес Наталя» і привернув увагу світу до важкого становища індійців в Південній Африці. У 1906-му організував першу кампанію сатьяграхі — масової громадянської непокори. Після 7 років протестів уклав компромісну угоду з владою Південної Африки.https://gazeta.ua/articles/history/_5-mln-lyudej-porushili-zaboronu-vladi/954968ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 млн людей порушили заборону влади У 1914-му повернувся в Індію і жив на периферії політики. Підтримував Велику Британію у І світовій війні, але в 1919-му почав сатьяграху в знак протесту проти обов’язкового призову британських індійців в армію. Сотні тисяч людей підтримали заклик до протесту, і до 1920-го він очолив рух Індії за незалежність.Ганді реорганізував «Індійський національний конгрес» в політичну силу і почав масовий бойкот британських товарів, послуг і установ в Індії. У 1922-му скасував сатьяграху, коли спалахнуло насильство. Через місяць британська влада заарештувала Ганді за підбурювання до заколоту, і посадила в тюрму.Після звільнення в 1924-му очолив протест проти індуїстсько-мусульманського насильства. У 1928-му повернувся в національну політику, вимагаючи статусу домініону для Індії. У 1930-му почав протест проти британського податку на сіль, від якого постраждали найбідніші індійці. Під час кампанії громадянської непокори разом із прихильниками пройшов до Аравійського моря, де вони дістали власну сіль, випаровуючи морську воду. Марш, після якого заарештували Ганді та ще 60 тис. індійців, зробив його відомим на весь світ.У 1931-му Ганді звільнили з тюрми для участі в конференції за круглим столом щодо майбутнього Індії в Лондоні. Він був єдиним представником «Індійського національного конгресу». Зустріч стала розчаруванням. Після повернення Ганді знову посадили в тюрму. Звідти очолив протест проти ставлення британської влади до «недоторканних» — бідних індійців, які займають найнижчі рівні в кастовій системі.З початком ІІ світової війни Ганді повернувся в політику і закликав Індію до співпраці з британцями в обмін на майбутню незалежність. У 1942-му запустив рух «Покиньте Індію», який закликав до повної незалежності. Ганді та інші лідери сиділи в тюрмі до 1944-го.У 1945-му до влади в Лондоні прийшов новий уряд, і почалися переговори про незалежність. Ганді прагнув до єдиної країни, але «Мусульманська ліга», вплив якої зріс під час війни, не погодилася. Після тривалих переговорів Велика Британія створила дві незалежні держави — Індію і Пакистан 15 серпня 1947 року. Ганді турбував розділ. Незабаром між індуїстами та мусульманами спалахнула кривава війна.Прагнучи покласти край релігійній ворожнечі, Ганді відвідував неспокійні райони. На одній з акцій в Нью-Делі індуїстський екстреміст Натурам Годсе, який виступав проти терпимості до мусульман, застрелив Ганді.
