«Кожну книжку хочу зробити привабливою та зрозумілою»

– Кожна книжка для мене – пригода. Не тільки в тому, щоб прочитати. А щоб випустити, зробити читабельною, привабливою та зрозумілою, – каже 29-річний Олексій БЕШУЛЯ, засновник, власник і головний редактор київського видавництва «Пропала грамота».Розповідає про шість книжок свого видавництваЮзеф Пілсудський «Мої перші бої»»Перші бої, перші зустрічі з війною! Як на чий смак, але я бачив у тому стільки зворушливої поезії, наче в першому юнацькому коханні, перших поцілунках», – каже маршал Юзеф Пілсудський, керівник міжвоєнної Польщі. Романтизує війну. А відкриваєш мемуари голови Директорії УНР Володимира Винниченка – розказує, як не хотів сваритися ні з ким, ні з ким воювати. І на цьому порівнянні розумієш, чому після розпаду Російської імперії Польщі вдалося отримати незалежність, а нам – ні.Пілсудський до Першої світової не був військовим, не належав до аристократії. Сповідував соціалізм – політичний мейнстрим того часу. На початку боротьби за незалежність каже: «Із поїзда під назвою «Соціалізм» я зійшов на станції «Батьківщина». Він державник. Колоритна особистість. Але ніхто його не перекладав, бо начебто не допоміг українцям здобути власну державу. Однак він може слугувати для нас прикладом і раціональності, й ідеалізму.Триває робота над перекладом. Книжка з’явиться наприкінці весни – на початку літа.Наполеон Огастус Дженнінгс «Техаський рейнджер»Автор брав участь у захисті кордону між Мексикою і США у 1870–1880-х. Розповідає про боротьбу зі злочинними угрупованнями. Наприклад, описує: «Часом ми переступали через формальні повноваження, щоб забезпечити нормальне функціонування штату». Техаські рейнджери роблять рейд у Мексику. Нищать один із картелів викрадачів худоби й овіяні славою повертаються додому.Цікавий приклад, що злочинні угруповання можна, навіть треба, бити на їхній території.Книжка вийде після Нового року.Михайло Чайковський «Шляхта обирає авантюризм»Михайло Чайковський, він же Мехмет Садик-паша, – український шляхтич, нащадок гетьмана Івана Брюховецького. Народився поблизу Бердичева на Житомирщині. Брав участь у Листопадовому повстанні 1830–1831 років (збройний опір царату на землях колишньої Речі Посполитої. – Країна), після якого був змушений із боями прориватися за кордон Російської імперії.Був ініціатором та учасником державного перевороту в Сербії. Намагався організувати повстання в Болгарії. Став другом боснійських і чорногорських еліт. Емігрував до Стамбула. Здобув вплив при дворі султана й використав його для створення власної Січі – Корпусу козаків оттоманських. Через обмежений ресурс почав набирати туди греків, болгар, сербів, румунів. Усі вони ставали козаками й воювали проти москалів у Кримській війні.Був комендантом Бухареста. Добивався передислокації своїх козаків на Кавказ, щоб увійти в контакт із кубанцями й відкрити новий фронт. Не дозволили. Залишили стерегти кордони на дунайських землях.Вплутався в невдалий держпереворот у Туреччині. Довелося тікати. Написав листа російському імператорові: «Скучив за Україною, можна я приїду?» Зупинився на Чернігівщині. Молода дружина втекла з іншим. Друг помер. Через самотність Чайковський застрелився.Залишив мемуари польською мовою у двох книжках – «Спомини Садик-паші» і «Кампанія над Дунаєм та в Мунтенії в часи Кримської війни 1854–1855». Українською видаються вперше. Другу частину перекладали з раніше непублікованих рукописів.Авантюрист – слово, яке найкраще характеризує Чайковського. Це людина, сповнена життя. Прагнув пригод. Мав ідеалістичні погляди. Хотів створити аристократичну державу – Всеслов’янщину з центром у Києві та козацтвом як панівним станом. Де були би українці, поляки, білоруси, болгари, серби, хорвати.В Україні часто кажуть: «Це неоднозначна постать». Усі цікаві особистості – неоднозначні. Якщо людина всім подобається, з нею щось не так. Ви багато українських постатей знаєте, хто вплітався би до змов, заколотів, організовував перевороти в чужих краях? У нашій історії мало людей, схожих на Чайковського. У світовій таких звати Джузеппе Ґарібальді чи Джеймс Брук.Працювали над книжкою 18 місяців. Виходить перед Новим роком.Євстахій Загачевський «Закохані в життя, одружені зі смертю»Євстахій Загачевський після втечі зі Львова 1939-го поринув у гущавину подій Другої світової. Записався до української військової частини в Німеччині. Після відновлення Української держави 30 червня 1941-го у Львові з вишкільного табору потрапляє в концтабір. Звідти як штрафник зголошується до Першої мотопіхотної бригади військ СС. Після поранення переводять у дивізію «Мертва голова», а згодом – у дивізію «Галичина».Книжка жива, цікава, динамічна, з правильними акцентами. Найуспішніша з нашого доробку на сьогодні.Автор пояснює, що пішов у нацистську армію не через любов до Німеччини. Переживає, що в чужій армії. Наголошує: «Мені мало битися просто проти комуністів. Хочу воювати саме за Україну».Андрій Куліш «Чужа війна»Андрій Куліш – учасник українського миротворчого контингенту. Написав документальну повість про Боснію 1990-х. Участь українців у тій війні описує героїчно. Про наші місії рідко говорять, хоча їх було багато – Боснія, Ірак, країни Африки. Кілька тривають досі.Куліш колись випустив «Чужу війну» як самвидав, жменьку примірників. Товариш порекомендував почитати. Сподобалося. Домовилися з автором, видали.Джеймс Форд Роудс «Історія Громадянської війни в США 1861–1865″За цю працю американський історик Джеймс Форд Роудс 1918 року отримав Пулітцерівську премію. Описує визначальну подію в історії США. Це не суха хроніка. Кожну історію підсилює детальними портретами ключових осіб – президентів Авраама Лінкольна й Джефферсона Девіса, їхніх міністрів і генералів. Розглядає війну не тільки крізь призму битв, а й додає панораму дипломатичної гри. Намагається бути об’єктивним. У нього немає ненависті чи упередженого ставлення до Півдня, але все-таки залишається північанином.В Україні ще не виходило окремо книжок про цей період історії Штатів. А треба розуміти, що сучасні події в США – расові бунти, світоглядні конфронтації – мають коріння в Громадянській війні. Після неї американські еліти зрозуміли, що треба знаходити, куди виливати енергію активних, готових до ризику громадян. Вирішили починати потужну експансію, спочатку на континенті й далі на всю земну кулю.