Володимир Вернадський згадував Україну до кінця своїх днів

6 січня 1945 року в Москві помер український філософ, мислитель, засновник багатьох природничих наук та один з творців Академії наук України Володимир Вернадський.Його називають ученим-пророком, тому що ідеї науковця випередили час. Ще в 1920-х роках Володимир Вернадський попереджав людство про ті проблеми екології, які сьогодні вимагають невідкладного рішення.Вчений народився у Санкт-Петербурзі. Через чотири роки сім’я переїхала до Харкова, де й минуло його дитинство. У 1876 році сім’я Вернадських повертається до Петербурга. Там майбутній вчений навчався в одній з гімназій, а згодом вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету, який закінчив у 1885 році.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Галичині почала виходити українська газетаСаме навчання в університеті мало позитивний вплив на світогляд науковця. Його педагогами були Д.І. Менделєєв і В.В. Докучаєв. У 1890 році Володимира Вернадського обрали приват-доцентом кафедри мінералогії Московського університету. Двадцять два роки наукової роботи в Московському університеті були для вченого надзвичайно плідними.Після революції в Україні на початку 1918 року серед українських учених виникла ідея створення республіканської Академії наук. Вернадського запросили до Києва, де він взяв активну участь у підготовчій роботі й очолив Комісію для вироблення проекту про заснування Української академії наук. Згодом Комісія подбала про створення Ботанічного саду для Києва, Геодезичного інституту, розробила Статут академії. У жовтні Вернадського обрали першим президентом УАН. У ці роки Володимир Іванович зробив великий внесок й у створення Всеукраїнської національної бібліотеки.Володимир Вернадський до кінця своїх днів згадував про ті київські дні: «Для мене і Україна, і Київ, і Українська академія дорогі і близькі… і хочеться бачити ближче і конкретніше і Академію, і Бібліотеку. Я так радію їхньому зростанню і так вірю у їхнє велике призначення…».16 листопада 1945 року в німецькому Авгсбурзі створили Українську вільну академію наук. Тимчасове положення ухвалили 12 науковців у таборі переміщених осіб Сомме Касерне. Організація мала стати спадкоємицею Всеукраїнської академії наук.