Наша політична нація — досі великий експеримент. Незахищений і тендітний.Є два політичні досвіди, які нас визначають. І обох для життя нації недостатньо. Перший — це розчинення в імперії. Насильницьке чи добровільне. Другий — бунт проти імперії. У філософа Фрідріха Ніцше є поняття «віслюк» — кволе і змушене «так» цінностям і практикам, що нав’язані ззовні. І «лев» — сильне й потужне «ні» тому, що нав’язане ззовні.Але для політичної нації мало навіть бунту лева. Треба ствердження, що йде зсередини. З глибин політичного організму. Бути левом, силою бунту й заперечення — це наша велика міць. Але той, хто тільки заперечує, все ще залежить від того, кого заперечує.У наступні роки буде момент істини — наскільки ми зможемо перейти від несамостійного утвердження того, що нав’язане ззовні, і від сміливого бунту проти нього — до ствердження того, що йде зсередини власної спільноти. Що є випрацьованим зсередини нашого досвіду, а не когось ззовні, яким би добрим він не був.