При оформленні спадкових прав нерідко виникає ситуація, коли спадкоємець, який має право на спадкування за законом чи за заповітом помирає протягом шести місяців після часу відкриття спадщини, тобто протягом строку, який встановлений законом для прийняття спадщини чи відмови від її прийняття.
Ст.1276 Цивільного кодексу України визначає поняття спадкової трансмісії як перехід права на прийняття спадщини. Якщо спадкоємець за законом чи за заповітом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки в спадщині переходить до його спадкоємців /тобто до спадкоємців спадкоємця/.
Таким чином, щоб установити чи є тут спадкова трансмісія, нотаріус визначає спочатку чи встиг спадкоємець прийняти спадщину.
Прийняття спадщини може відбуватися двома шляхами. Умовно їх можна розділити на активний і пасивний. Активний шлях — це подача відповідної заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини у шестимісячний строк після її відкриття, тобто вчинення певної дії. Якщо подана заява і не відкликана, то питання встиг чи не встиг спадкоємець прийняти спадщину не виникає. Пасивний шлях не передбачає вчинення жодних дій спадкоємцем, а зумовлений лише наявністю певних фактів.
Наприклад: постійне проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, не вчинення жодних дій щодо відмови.
Якщо спадкоємця який помер після відкриття спадщини стосується хоча б один з таких юридичних факторів на час відкриття спадщини, то цей спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину. Навіть якщо він помер через день після відкриття спадщини.
Якщо має місце спадкова трансмісія, нотаріус установив, що спадкодавець не встиг прийняти спадщину, обов’язково повинен звернути увагу на те, скільки часу залишилося до закінчення строку на прийняття спадщини для спадкоємців, які спадкують у випадку спадкової трансмісії від цього залежить коли нотаріус має видати перше свідоцтво на спадщину будь кому із спадкоємців.
Право на прийняття спадщини у такому разі здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Наприклад: Батько Микола усе своє майно, де б воно не знаходилось та і чого б воно не складалось, заповів своєму синові Степану. Через чотири місяці після смерті батька помер син, який не встиг подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини та фактично не прийняв спадщину. Після смерті сина Степана залишилось троє дітей, які подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька. Крім того, заяву мала право подати дочка померлого батька Миколи, яка за віком має право на обов’язкову частку. Але дочка подала заяву у строк, який стосується спадкової трансмісії, однак на неї цей строк не поширюється і вона вважатиметься такою, що пропустила строк для прийняття спадщини.