https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/fd8d7288cfa08f9e224591ae7325e7db.git
Головний російський злочинець Володимир Путін 19 листопада підписав нову ядерну доктрину, хоча йдеться про зміни до документа під назвою «Основи державної політики в галузі ядерного стримування» Зміст
Нова ядерна доктрина РФ
Почну з новин ворожого стану. Головний російський злочинець Володимир Путін підписав нову ядерну доктрину, хоча йдеться про зміни до документа під назвою «Основи державної політики в галузі ядерного стримування». Що там нового? Це розширений перелік умов або загроз, коли Росія може використовувати свої ядерні запаси, але не деталізується, чи йдеться про тактичні запаси, чи про стратегічні.
Однак зараз де-юре зафіксовано, що РФ, як крайній вимушений захід, може застосувати ядерну зброю у відповідь на агресію проти себе чи Білорусі, якщо це буде загрожувати суверенітету або ж територіальній цілісності держав. А ще при потребі ядерне стримування буде реалізовано при розгортанні засобів ППО поблизу кордонів РФ або у відповідь на ракети середньої та малої дальності, високоточну неядерну зброю та ударні безпілотники.
Ці ракети, безпілотники й високоточна неядерна зброя — нове, бо раніше про таке в російській доктрині не згадувалося. Звісно, це породжено як реакція на активні дії України проти ворога, як реальні, так і потенційні з нашого боку.
Прессекретар правителя Кремля Дмитро Пєсков вже встиг заявити, що використання західних неядерних ракет Збройними силами України проти Росії за новою доктриною може спричинити ядерну відповідь.
Отже, підписання Путіним змін до ядерної доктрини — це черговий етап російського ядерного шантажу одразу після того, як президент США Джо Байден дозволив Україні завдавати удари в глиб Росії далекобійною зброєю. Москва знає, що європейські країни серйозно ставляться до питань ядерного стримування. І часом ці ядерні шантажні кроки Росії впливали на наших партнерів і обмежували постачання тих чи інших зразків озброєння.
Що буде далі — побачимо. Але у будь-якому разі це не вплине на українські підходи та політику, бо ми знаємо, що наші дрони долітають до Росії й вже на системній основі знищують російські військові об’єкти.
Удар ЗСУ по території РФ
Українські Збройні сили утримують плацдарм у Курській області й, можливо, вже використовують ATACMS.
Стало відомо, що 19 листопада Сили оборони України здійснили удар по арсеналу ГРАУ (головне ракетно-артилерійське управління) в Брянській області РФ. Можливо, використовувалися ATACMS, а, можливо, українські ракети «Нептун» у новій версії, тому що президент України не деталізував, чим саме здійснили удар по території Росії, але сказав, що такі способи у нас є і будуть.
План стійкості
Президент України сьогодні, 19 листопада, на 1000-й день великої війни, представив у Верховній Раді План внутрішньої стійкості України. Документ складається з десяти пунктів, два з яких стосуються фронту та зброї. Щодо фронту, говорячи про армію, Зеленський заявив про необхідність змін у підходах до управління зброєю, а коли йдеться про арсенали, переозброєння, то тут були оголошені певні кількісні пріоритети.
План стійкості ще буде деталізований разом з українським суспільством, бізнесом, експертами. І у нас є можливість окремі аспекти цього плану деталізувати, адже президент України серед іншого в сегменті про зброю згадав щодо розширення ракетних можливостей України.
Валентин Бадрак, військовий експерт, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, вважає, що ракетна програма почала просуватися більш швидко й активно в українському ОПК. Це пов’язано з початком побудови правильної вертикалі, що відбулося на початку липня. Тоді в Міністерство оборони був призначений профільний заступник міністра, з’явилися різні підходи до визначення пріоритетів. Ми всі знаємо і президент Зеленський підкреслив, що наші пріоритети — ракети, дрони, боєприпаси. Однак наше промислове міністерство намагається додати до цього списку ще щось, наприклад, виробництво патронів або штурмових гвинтівок, що є розпорошенням ресурсів.
Військовий експерт зазначив, що промислове міністерство має бути повністю підпорядковане МОУ, принаймні на час війни. Міністерство стратегічної промисловості (Мінстратегпром) повинно відповідати виключно за підготовку виробництва. Тобто, слід розуміти, що жодного військово-технічного співробітництва без Міноборони бути не може. Крім того, МОУ має очолити військово-технічне співробітництво й перемовини. А розвиток власних ракетних можливостей і їхній подальший розвиток з опорою на технологічні рішення західних партнерів має йти паралельно. Ракетна програма просувається активно, найбільш вагомим свідченням цього став вислів президента про наявність «довгих нептунів». Це серійна ракета з підвищеною дальністю. Відомо про кілька модифікацій цієї ракети.
Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння зауважив, що всі цифри, які заявив президент Зеленський щодо щорічного плану вітчизняного виробництва зброї, трішечки перебільшені. Бо, якщо говорити про 2,5 млн боєприпасів, то це можна так сказати, враховуючи снаряди, які передають нам партнери. Адже Україна не має відповідних потужностей для самостійного виготовлення такої кількості боєприпасів. Наприклад, цього року у березні та квітні були максимальні показники — 40 тис. снарядів на місяць. А в інші місяці — менші показники. Відповідно, ніяк не вийде така цифра. Однак гіперболізація інколи не завадить. Щодо виробництва 3000 ракет, то, по-перше, йдеться про спільну цифру з партнерами, а по-друге, про всі типи ракет, бо для РСЗВ теж потрібні ракети.
Бадрак підкреслив, що перший пункт Плану стійкості – єдність. Це найбільш критичний пункт, бо досягти єдності можна буде лише тоді, коли суспільство побачить справедливий підхід до мобілізації. Поки що такого підходу не існує. Питання не в тому, щоб знизити призовний вік до 25 років, а шукати приховані резерви. А також, щоб хоча б 50% представників влади пішли зараз під мобілізацію, а їхні посади посіли жінки, люди з обмеженими можливостями, ветерани. Тоді ми побачимо інший підхід до комплектації.
Експерт резюмував, що є куди рухатися, багато домашніх завдань. Однак багато, що вже почало виконуватися, зокрема і рекрутинг командирами військових частин, і переведення військового на інше місце служби – це позитивні моменти. Якщо далі так буде рухатися, то розширюватимуться можливості, і питання може перейти від «косметичного ремонту» до справжніх глибинних змін, які мають призвести до єдності. Українському суспільству треба швидко йти до єдності, бо це наша серцевина, можливість встояти та перемогти.
Залиште коментар