24 Канал пише з посиланням на The Economist, що Вашингтон передав Україні ракети ATACMS з дальністю дії 300 кілометрів наприкінці 2023 року. Проте дозволу бити ракетами по Росії не було.
Які питання залишає рішення щодо ударів ATACMS
Американські ЗМІ написали 17 листопада, що Джо Байден дозволив атакувати Росію ракетами ATACMS. Раніше ж не давав дозволу:
через аргумент про обмежені запаси ATACMS; через те, що їхня військова корисність, ймовірно, буде обмеженою, адже Пентагон говорив, що Росія перемістила 90% літаків, які атакують Україну, за межі досяжності ATACMS; через ризик ескалації.
Видання зауважує, що Україна та її прихильники відмахували від цих аргументів, говорячи, що в США більш ніж достатньо ракет ATACMS і їх поступово замінюють новими – більш далекобійними.
Російські літаки можуть бути поза досяжністю, але інших цілей – складів, командних пунктів, логістичних центрів тощо – більш ніж достатньо… Вони стверджують, що побоювання з приводу ескалації також перебільшені. Зрештою, Путін вважає Крим невіддільною частиною Росії та при цьому нічого не зробив у відповідь на удари ATACMS там,
– зауважує видання.
Проте журналісти кажуть, що є три питання, які залишаються після рішення Байдена:
Масштаб дозволу. ЗМІ писали, що Україна зможе спочатку використовувати ATACMS тільки в Курській області. Журналісти кажуть, що це має політичний сенс, якщо мета – послати сигнал Північній Кореї, яка допомагає Росії в цих зусиллях. Та це не має великого військового сенсу, якщо метою є завдати максимальної шкоди російській військовій машині до 20 січня, коли Трамп прийде до влади. Адже багато з найсоковитіших російських цілей розміщені в інших місцях.
Чи Британія і Франція дозволять бити Storm Shadow і SCALP. Ці ракети, як і ATACMS, вимагають значної участі Заходу для ефективного націлювання. Вважають, що британські офіційні особи неохоче дозволяли їх використання на території Росії без керівництва і прикриття з боку США. Тепер їхня позиція може пом’якшитись.
Реакція Путіна. Видання стверджує, що побоювання з приводу використання ядерної зброї перебільшені, не в останню чергу через низьку ймовірність поразки Росії на фронті. Проте Москва натякала, що може розширити допомогу хуситам у Ємені – тобто є ризик, який західні чиновники описують як «горизонтальну ескалацію», тобто за межами України. Існують також побоювання, що російські шпигуни можуть посилити свою кампанію саботажу, підривної діяльності та замахів на вбивство всередині Європи.
До речі, Володимир Зеленський, коментуючи рішення Байдена, заявив, що ракети самі за себе скажуть.