https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/2baf7d073820f2d5d3f581e452587072.git
Якось моя психотерапевтка сказала дуже мудру фразу: люди не відповідають за свої почуття — люди відповідають за свої вчинки Зміст
Тому вважаю безглуздою дискусію, кому що відчувати з приводу перемоги Трампа і його кадрових призначень. Якщо комусь на це комфортніше дивитися з окопу погребальної ями — why not?
Те, що у 2007 я, прийшовши на пресконференцію Черновецького, офігіла від того, що мером Києва обрано наркомана, не означає, що я через 17 років втратила цю здатність.
Навіть за умови, що наше життя — це суцільний серіал Years&Years. Не тільки наше. Якщо ви думаєте, що французи якось інакше це переживають, то ні. Один мій колега недавно зізнався, що напився зі щастя, коли Ле Пен влітку програла другий тур виборів.
Американські журналісти так само в шоці, що антивакс Кеннеді стане секретарем із питань здоров’я. І це вони пишуть про те, що призначення Метта Гейца, Піта Хігсета і Тулсі Габбард — це призначення просто лояльних, але значно менш компетентних людей на посади прокурора, секретаря з безпеки та очільниці розвідки. Всі ці троє значно слабші за тих, кого Трамп призначив на перший термін і кого зрештою не зміг контролювати.
Так, для нас це дуже схоже на нашу внутрішню ситуацію. І тому цілком логічно, що когось від цього розриває і накриває.
Всіх накриває. NYT минулого тижня писало про те, як світові лідери судомно намагаються побудувати чи відновити стосунки з Трампом (наприклад, у Трюдо з цим буде багато проблем через позицію Трампа щодо тарифів), згадуючи, як він поводився в перший термін. І не розуміючи, що буде в другий.
Читайте також: Ідіотократія Трампа: ми з вами вже бачили приклад зламаної системи
З цього приводу мені дуже сподобалась цитата колишнього австралійського урядовця:
«Було два неправильних розуміння щодо Трампа, – сказав в інтерв’ю NYT Малкольм Тернбулл, колишній прем’єр-міністр Австралії. — Перше: він буде відрізнятися на посаді, ніж під час кампанії. Друге: найкращий спосіб впоратися з ним — це облизати його» (дослівно — the second was the best way to deal with him was to suck up to him).
У січні 2017 року пан Тернбулл провів відому ворожу телефонну розмову з Трампом щодо того, чи виконають Сполучені Штати угоду епохи Обами щодо прийняття 1250 біженців, проти якої виступив пан Трамп (Сполучені Штати таки прийняли їх). Тернбулл каже, що згодом він знайшов іншу спільну мову з Трампом, навіть відмовивши його від запровадження мит на деякі австралійські експортні товари.
Різниця цього разу, сказав пан Тернбулл, полягає в тому, що «кожен точно знає, що він отримає. Він дуже трансакційний. Ви повинні бути в змозі продемонструвати, що конкретний курс дій відповідає його інтересам».
Дуже робоча історія, але треба пам’ятати про одну поправочку: інтереси Австралії не лежать на перетині надцінних ідей ні Путіна, ні Трампа. А тому прав на тривожність у нас значно більше, ніж у будь-кого в цьому світі.
Джерело
Про авторку. Тетяна Ніколаєнко, журналістка
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Залиште коментар