Керівництво Росії на тлі невизначеності щодо політики нової адміністрації США посилює тиск на європейські країни в питанні війни РФ проти України, намагаючись схилити їх до «мирних» переговорів замість надання Україні військової підтримки.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.
«Кремль посилює свою кампанію, спрямовану на те, щоб вплинути на прийняття Заходом рішень на користь Росії напередодні або замість можливих переговорів про припинення війни в Україні», — ідеться у звіті.
Американські аналітики вказують, що очільник Росії Володимир Путін 15 листопада провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Олафом Шольцом, під час якої повторив наративи Кремля, намагаючись вплинути на уряд Німеччини та інших західних країн і спонукати їх тиснути на Київ для передчасних мирних переговорів замість надання Україні подальшої військової підтримки.
Зазначається, що Президент Володимир Зеленський назвав розмову Шольца з Путіним «скринькою Пандори» і застеріг, що такі розмови допомагають Путіну досягти своїх цілей і зменшити його ізоляцію в міжнародному співтоваристві, щоб розпочати переговори на бажаних для Росії умовах.
«Путін та інші високопосадовці Росії активізували риторику для впливу на зовнішню політику нового уряду США під керівництвом президента Дональда Трампа, водночас підтвердивши небажання йти на компроміс щодо умов будь-яких можливих переговорів та незмінність своєї мети добитися повної капітуляції України», — підкреслюється у звіті.
В ISW також вказали, що високопоставлені російські чиновники, зокрема секретар Ради безпеки Сергій Шойгу та міністр оборони Андрій Бєлоусов, із 2022 року використовують телефонні дзвінки західним візаві для просування інформаційних операцій Кремля, намагаючись схилити Захід до поступок у питанні суверенітету й територіальної цілісності України.
«Кремль має на меті скористатися невизначеністю з приводу майбутньої політики Сполучених Штатів щодо України, посиливши кампанію проти європейських союзників Києва», — підсумовують американські фахівці.
Натомість, зауважується у звіті, західні партнери продовжують надавати Україні різноманітну військову підтримку. Зокрема, міністр оборони Франції Себастьян Лекорню повідомив, що українська бригада «Анна Київська» завершила підготовку у Франції.
Це перша українська бригада, яка пройшла навчання у цій країні і яку Франція оснастила в рамках Місії військової допомоги Європейського Союзу (EUMAM) Києву сучасним обладнанням та озброєнням, зокрема бронетранспортерами, самохідними артилерійськими системами та засобами розвідки.
Крім того, Норвегія 15 листопада оголосила про приєднання до «данського формату» надання підтримки Україні через фінансування вітчизняного виробництва української зброї та техніки, а в Пентагоні запевнили, що до інавгурації обраного президента Дональда Трампа в січні США нададуть військової допомоги на близько $7,1 мільярда, що залишаються в рамках програми президентської допомоги Україні PDA.
Як повідомляв Укрінформ, речник Міністерства закордонних справ ФРН Крістіан Вагнер заявив, що на тлі політичної кризи в Німеччині робота німецького уряду з узгодження потреб України, зокрема, її Збройних сил, не припиняється.