Україна готується зустріти друге президентство Дональда Трампа, яке, безумовно, стане для нас викликом.
Але і сама Україна та призупинення війни Росії є так само викликом для президентства Трампа.
Україна може допомогти йому бути номінованим на Нобелівську премію миру, а може зробити так, що він увійде в історію як людина, яка допомогла Путіну відновити Російську імперію.
Про те, що важливо донести до команди Трампа на даному етапі, читайте в статті директорки Центру «Нова Європа» Альони Гетьманчук Порозумітися з Трампом: що має робити Україна для збереження підтримки Сполучених Штатів. Далі – стислий її виклад.
Що нам відомо про контури бачення завершення війни, яке домінує у командах Трампа і Байдена?
На топрівні у кожному з партійних таборів США вважають нереалістичним вихід на кордони 1991 року.
За будь-якої адміністрації ми б обговорювали не завершення війни з розрахунком вибити російські війська України, а призупинення війни.
Ключове питання – на яких умовах? А також у тому, наскільки Україна буде захищена в момент фіксації призупинення війни? І тут якраз важливі нюанси в позиціях різних американських гравців.
Адміністрація Джо Байдена до певної міри зробила себе заручником підходу «лише Україна має вирішити, де, коли і як починати переговори», а якщо Україна не вирішувала – потрібно просто її підтримувати скільки б часу це не зайняло.
Трамп же від початку не приховував – саме він буде ініціатором переговорного врегулювання. Саме він буде не тим, хто розпочав велику війну в Європі, але тим, хто завершить її.
Відповідно, перше завдання для України тут – не наполягати на безумовному виконанні саме нашого плану перемоги, але запропонувати, яким чином інтегрувати ці пункти в план миру Трампа.
Важливо ще до інавгурації доносити через представників його команди: Україна для Трампа – можливість увійти в історію найвеличнішим миротворцем.
Так само потрібно чітко дати зрозуміти – будь-яка крихка оборудка може вибухнути у нову війну ще під час перебування Трампа у Білому домі.
Один зі шляхів не допустити нової війни – надати Україні реальні гарантії безпеки, які б включали елемент колективної оборони.
Команда Трампа демонструє прогрес у створенні того, що ми в Центрі «Нова Європа» називаємо коаліцією рішучих – країн переважно Європи, які готові будуть на розміщення свого військового компоненту в Україні. Але без участі американських військових і без фінансування місії.
Зараз Україні надзвичайно важливо розробити алгоритм такої місії з тими країнами, котрі готові або надсилати свої контингенти, або/та фінансувати їх.
Україні потрібно максимально скористатися прихильністю команди Трампа саме до створення ситуативних і по-справжньому рішучих коаліцій.
Ще одна суттєва відмінність в командах президентів – у позиції щодо запрошення України в НАТО. В останні місяці перед виборами крига щодо цього питання в команді Байдена потроху почала скресати. Маємо пояснити команді Трампа, що запрошення України до НАТО – це якраз про швидше завершення цієї і неповторення нової війни.
І, нарешті, найважливіша відмінність – допомога Україні. Трампу швидше пасує модель «продавець-покупець», «кредитор-позичальник». До нього потрібно приходити з пропозиціями, а не з запитами.
Саме тому важливо розглянути всі можливі формати отримання допомоги, адже Трамп не проти продажу підтримки.
Більш того, є обережні підстави вважати, що варіанта «обрубати всю підтримку для України» навряд чи варто очікувати.
Докладніше – в матеріалі Альони Гетьманчук Порозумітися з Трампом: що має робити Україна для збереження підтримки Сполучених Штатів.