Кремль розповів свою версію розмови Путіна і Шольца
Росіяни вкотре заявляють про бажання повністю окупувати чотири українські регіони.
У Кремлі прокоментували телефонну розмову німецького канцлера Олафа Шольца та російського диктатора Владіміра Путіна. Там стверджують, що розмова відбулась «за ініціативи німецької сторони», а політики обговорювали врегулювання російсько-української війни.
За словами пресслужби Кремля, Путін заявив Шольцу, що розвʼязана Москвою війна в Україні є результатом «багаторічної агресивної політики НАТО». Він висловив думку, що Альянс хоче створити на території України «плацдарм» проти РФ та нібито ігнорує безпекові інтереси росіян.
Заявляється, що Путін, обговорюючи завершення війни в Україні, нагадав Шольцу про «червневий виступ у російському МЗС». Тоді очільник Кремля висунув ультиматум Києву та забажав відмови від вступу до НАТО та виведення військ з чотирьох областей.
«Можливі домовленості повинні враховувати інтереси Російської Федерації у сфері безпеки, виходити з нових територіальних реалій, а головне усунути причини конфлікту», — заявили у Москві.
Також у Кремлі заявили, що Путін та Шольц обговорювали російсько-німецькі відносини. Російський диктатор заявив про їх «безпрецедентну деградацію» та звинуватив у цьому Берлін. Окрім цього, російська сторона заявила про готовність до «взаємовигідного співробітництва» у сфері енергетики, якщо цього забажають у Німеччині.
За підсумками розмови помічники Шольца та Путіна триматимуть контакт, додали у пресслужбі Кремля.
Нагадаємо, 15 листопада відбулась перша за два роки телефонна розмова Шольца та Путіна. За даними ЗМІ, вона тривала годину. У німецькому уряді підтверджували факт розмови та заявляли, що канцлер закликав очільника Кремля до переговорів щодо припинення війни. Незабаром Шольц проведе телефонну розмову з президентом Володимиром Зеленським.
Раніше обраний президент США Дональд Трамп під час одного із заходів у Флориді заявляв, що «наполегливо працюватиме з Росією та Україною» задля припинення війни. У ході промови він висловив жаль через смерть людей внаслідок бойових дій, «попри те, чи це солдати», чи люди, які «перебувають у містах».