Після президентських виборів, що відбулися у Сполучених Штатах Америки, світ вступає у період політичної невизначеності, однак деякі кроки адміністрації президента США Джозефа Байдена цілком передбачувані.
Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів професор Манхеттенського університету Ігор Айзенберг.
«Джо Байден — абсолютний інституціоналіст, прихильник гладкої передачі влади. Він із Трампом зустрічався в Білому домі. Слід очікувати, що Джо Байден і його адміністрація використають за можливості абсолютно всі гроші, які Конгрес у квітні виділив на допомогу Україні, до останнього цента для того, щоб виділити кілька нових великих пакетів військової допомоги до 20 січня. Планування того, що буде надано, виходитиме з того, щоб в України утворився достатній запас найнеобхідніших видів зброї та боєприпасів», — зазначив професор.
Водночас Айзенберг упевнений, що характер військової допомоги, зокрема щодо надання Україні далекобійного озброєння, не зміниться.
«Дискусії з цього приводу в американському політикумі немає. Рішення, яке ухвалив Байден, не дозволити Україні бити по цілях у глибині Росії американською зброєю, стримує одна причина. Аналіз розвідки показує, що РФ може відповісти на це, наприклад, ядерним ударом по Україні, за допомогою тактичної ядерної зброї. Така криза була дуже серйозною восени 2022 року, тоді адміністрації Байдена вдалося запобігти такому розвитку подій. Очевидно, Байден виходить із того, що це може повторитися», — зазначив експерт.
За словами професора, розраховує на невизначеність перехідного періоду у своїй стратегії й Путін.
«Путін розраховує на те, що він пересидить Захід, на те, що Захід припинить допомогу Україні. Тоді Путін доб’ється своїх цілей. Думаю, він розраховує саме на довгострокову війну на виснаження. На те, що в нього вистачить ресурсів на більш тривалий час, ніж у Заходу бажання і ресурсів, щоб підтримувати Україну», — зазначив Айзенберг.
Він вважає, що в цьому аспекті буде важливою позиція нової адміністрації президента США.
«Усе, що говорилося під час передвиборчої кампанії, не має жодного значення зараз. Вибори закінчилися, триває реальне життя. Буде новий президент Трамп у Білому домі, буде нова адміністрація і можуть бути зовсім інші рішення, ніяк не пов’язані з тими, які ухвалювала адміністрація Джо Байдена», — упевнений професор.
За словами Айзенберга, не менш важливими в питанні продовження допомоги Україні є відносини між адміністрацією новообраного президента США та Європейським Союзом.
«Сполучені Штати є гарантом безпеки більшості країн Європейського Союзу. Якою буде політика Трампа щодо Європи, ми не знаємо. Трамп може почати втілювати в життя так званий «Проєкт 2025″ — документ у тисячу сторінок, складений мозковим штабом республіканців Heritage Foundation. Власне, це програма дій республіканського президента. Політичний розділ цього документу говорить про те, що США фактично мають вивести всі свої війська з Європи та надавати їй лише ядерний захист у разі потреби. У всьому іншому щодо безпеки європейці мають покладатися самі на себе», — сказав він.
Професор припускає, що підтримка України з боку ЄС найближчим часом збережеться, однак у довгостроковій перспективі залежатиме від зміни політичного спектра в Європі.
«Є [президент] Польщі Анджей Дуда, який є ідеологічно ультраправим політиком, але водночас він підтримує Україну. Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні є лідером ультраправої партії, але підтримує Україну. Водночас у неї є партнери в коаліції, які виступають за відновлення відносин із Росією. Такі ось тенденції, тому треба дивитися, що буде відбуватися», — резюмував експерт.