Про те, який курс долара чекає на українців, що буде з гривнею і до чого тут Дональд Трамп – читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Головний чинник послаблення гривні
Рік тому НБУ відійшов від фіксованого курсу гривні та перейшов до керованої гнучкості. Діючі валютні обмеження на рух капіталу стримували вивід валюти з країни. За поточний рік були додані нові обмеження націлені на зменшення несистемного попиту на валюту, а також були зняті деякі валютні обмеження з незначним впливом на попит.
Проте Україна залишалась тотально залежною від зовнішньої допомоги та у важкому процесі обговорення реструктуризації зовнішнього боргу, який загрожував у серпні – вересні перерости в проблему. По факту, все завершилося позитивно, але більша частина року була дуже складною через недостатнє фінансування партнерів.
У результаті 7 з 9 місяців 2024 року платіжний баланс України був від’ємним, тобто виходило більше валюти, ніж надходило в країну.
Загалом за перші три квартали поточного року від’ємне сальдо платіжного балансу становило 3,3 мільярда доларів, проти 9,5 мільярда доларів у 2023 році. Це і є головний чинник послаблення гривні.
Зростання курсу прогнозується ще до нового року
Зараз виділяється два ключових тренди.
З одного боку, є шалений попит на валюту з боку населення (у жовтні був історичний рекорд – 1,27 мільярда доларів), високі витрати НБУ на валютні інтервенції (у жовтні був максимум цього року – 3,4 мільярда доларів), послаблення надходжень грошей від гастарбайтерів та IT-сектору, а також сильний інфляційний імпульс (у жовтні 9,7% річних – 15-місячний максимум). А з іншого боку, є очікування надходжень від партнерів допомоги та кредитів на 15 мільярдів доларів.
Тобто з одного боку є тиск на гривню, а з іншого – ресурси, які можна використати на стабілізацію ринку.
Отже, ми залишаємось в умовах політики керованої гнучкості Нацбанку. Й саме Нацбанк вирішує, чи використовувати резерви на стримування курсу, з метою стримування інфляційних очікувань, чи послабляти гривню під тиском попиту.
Виходячи з ринкових факторів, гривня має девальвувати. Модельні оцінки та розрахунки також кажуть про слабшу гривню. Відповідно до цього, я очікую переходу до кінця року курсу в зону 42 – 43 гривні за долар. Але в умовах валютних обмежень та контролю регулятора над валютним ринком ситуація буде розвиватися лише так, як визначить регулятор.
Чи перетне курс межу у 45 гривень за долар
Якщо спиратися на ринкові тренди та модельні оцінки, то курс може досягти позначки й вище 50 гривень за долар через накопичення дисбалансів. Але ж потрібно не забувати про фактор «керованої гнучкості» й достатності валютних резервів, які дозволяють стримувати та пом’якшувати такі коливання.
Чинник активної фази бойових дій, можливої додаткової мобілізації, обстрілу енергетики та портової інфраструктури може суттєво погіршити ситуацію. Політика нового президента США Дональда Трампа може також стати несподіваною. Хоча досягнуті домовленості з Заходом дають можливість покрити запланований бюджетний дефіцит та фінансування програм на 2025 рік, проте не далі.
Що чекає на курс з приходом Трампа до влади
Перемога Трампа – це геймченджер для всього світу, й України зокрема. Змінюється політика США до Європи й України, міняється військова та торгівельна політика. У Трампа є важелі, щоб заставити Україну сісти за стіл перемовин, але не так багато важелів щодо Росії.
З одного боку, завершення горячої фази війни, безумовно, дозволить стабілізувати економічні показники, оптимізувати бюджетні витрати, перейти до фази відновлення. Але тут маємо пастку.
Для того, щоб розпочати відновлення, потрібні інвестиції. В умовах заморозки війни без визнання територій та невизначеності безпекових гарантій не можливо розраховувати на репарації та контрибуції. В найкращому випадку – на доходи від заморожених активів.
Отже, розраховувати у відновленні можна на себе, на зовнішні інвестиції та кредити. А хто дасть нам гроші, якщо діють валютні обмеження? Який інвестор буде заводити гроші, якщо не впевнений, що зможе їх вивести, чи будуть достатні безпекові гарантії? Отже, потрібно буде знімати валютні обмеження, які сформують значний відплив капіталу нерезидентів, які давно це запланували. Й тут резервів стримати все не вистачить, потрібно буде послабляти гривню.
Інший пункт впливу Трампа – це протекціоністська політика. Європа буде втрачати свої позиції, євро падає до долара. При стримуванні курсу гривні до долара, український експорт, який намагатиметься відновитися, буде мати низьку конкурентоздатність. А, отже, Україна буде вимушена вирівнювати курс саме до євро – валюти нашого ключового торгівельного партнера.
Трамп жорстко вимагає фінансувати видатки на оборону в рамках НАТО для учасників блоку. Якщо не зростають оборонні видатки, менше залишається на інші напрямки, у тому числі на допомогу Україні. Та й взагалі консерватори-республіканці зайняли верхню та нижню палату Конгресу. Чекаємо призначень в діпстейт, вони поки досить суперечливі щодо України. Подивимось.
Що має статися, аби гривня перестала знецінюватися
Коливання гривні можливі та необхідні. Ба більше, сам Нацбанк бажав би ринкового руху гривні. Отже, її послаблення можливе, незалежно від поточної ситуації. Воно може бути викликане економічними, ціновими та сезонними трендами. Просто ці коливання в стандартних умовах незначні.
Зараз все гіпертрофовано, діють жорсткі валютні обмеження для руху капіталу для бізнесу та населення, НБУ тримає ринок, компенсуючи структурний дефіцит та підтримуючи політику «керованої гнучкості». Ключове слово «керованої».
Для того, щоб гривня перестала девальвувати, потрібно вийти на довгостроковий позитивний тренд для платіжного балансу, в якому дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами, зовнішніми виплатами будуть компенсовані притоком інвестицій та капіталу. Тобто буде сталий вхідний грошовий потік, який би компенсував вихідний потік.