Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Bloomberg
На кліматичній конференції COP29 в Баку розгорнулася серйозна дискусія щодо фінансування кліматичних проєктів. Розвинені країни не готові збільшити внески понад $100 мільярдів на рік і вимагають участі країн з середнім рівнем доходів, таких як Китай та Саудівська Аравія. Водночас країни, що розвиваються, вимагають щонайменше $1,3 трильйона щорічно.
Експерти зазначають, що вікно для стримування глобального потепління вже майже закрите. За оцінками BloombergNEF, перехід на чисту енергію до 2050 року обійдеться в $215 трильйонів. Зараз обсяги зеленого фінансування найбільших банків світу не дотягують навіть до половини обіцяних $9 трильйонів.
На тлі цієї кризи Китай уже вкладає $4,5 мільярда щорічно в допомогу країнам, що розвиваються. Проте на глобальному рівні прогрес залишається повільним, а країни-лідери не можуть узгодити спільний план. Тим часом викиди вуглецю у світі продовжують бити рекорди, ускладнюючи шанси на стримування потепління.
За оцінками Міжнародної торгової палати, катастрофи, спричинені кліматичними змінами, уже коштували світу $2 трильйони за останнє десятиліття. Продовження подібних тенденцій призведе до ще більших витрат, але глобальна угода залишається примарною.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Дуда назвав принципову умову для передачі винищувачів МіГ-29 Україні.
The post Кліматична криза: фінансовий розкол між країнами на COP29 appeared first on Kreschatic.