Чому у Швейцарії знайшла роботу лише третина українців: аналіз Swissinfo

Багато українців у Швейцарії хочуть працювати, проте пошук роботи залишається для них завданням дуже складним. Про це пише Swissinfo.

За словами уповноваженого федерального уряду з питань трудової інтеграції осіб зі «статусом S» Aдріана Гербера, у Швейцарії є значно більше, ніж у Чехії, високоспеціалізованих робочих місць, але свою роль відіграє високий мовний бар’єр.

«Чеська та українська – слов’янські мови, і вивчити чеську можна набагато швидше. Це прискорює інтеграцію, зокрема й професійну», – сказав він. Саме тому у Швейцарії перешкоди на цьому шляху і чисельніші, і вищі. Незважаючи на це, Швейцарія поставила перед собою довгострокову мету – досягти прогресу і зробити так, щоб роботу знайшли якнайбільше українців та українок, а не лише кожен третій із них.

Саме тому федеральний уряд закликав кантональну владу системно повідомляти про всіх працездатних осіб зі статусом S в регіональні центри з питань зайнятості (RAV) лише близько 2 200 чоловік. У густонаселеному кантоні Швейцарії ця цифра становить взагалі лише 300 осіб.

Ганс Рупп, керівник цюріхського кантонального Міністерства економіки та зайнятості, каже, що в наших філіях RAV зареєстровано лише близько 5% працездатних українців, і ми хотіли б збільшити цю цифру – у співпраці нашими партнерами.

При цьому, перш ніж люди з ВНЖ категорії S будуть зареєстровані в RAV, свої завдання мають виконати муніципальні органи влади та структури, які відповідають за соціальну та трудову інтеграцію мігрантів. У цих людей мають бути вирішені питання проживання, вивчення німецької мови та догляду за дітьми.

«Незважаючи на велику кількість працездатних людей у ​​RAV, зареєстровано все ще занадто мало таких осіб. І ми чуємо, що компанії та потенційні співробітники та співробітниці просто часто не можуть знайти один одного». Акцент на регіональних центрах зайнятості загалом має сенс, але треба враховувати і те, що реєстрація в RAV ще не обов’язково означає гарантію працевлаштування. З погляду Постійної Наради кантональних урядів важливо, щоб різні гравці «не грали один проти одного».

Ніколь Гізін, заступниця голови відділу внутрішньої політики, вважає, що набагато важливіше надавати біженцям реальну підтримку у пошуку роботи, щоб вони не просто реєструвалися і пасивно на щось чекали. І зовсім не важливо, яке кантональне відомство чи управління цим займатиметься, RAV чи структури з надання притулку та інтеграції. Так чи інакше, ступінь зайнятості українців у Швейцарії сьогодні становить лише 29 %, що все ще значно нижче за цільовий показник у 40 %, встановлений федеральним кабінетом міністрів до кінця року.

Адріан Гербер, уповноважений уряду, каже, що ми побачимо, чи вдасться досягти цієї мети лише до кінця року. «40 % – адже це середній показник. Люди приїжджають та їдуть із країни. Для тих, наприклад, хтось приїхав два роки тому і залишився у Швейцарії, показник зайнятості вже становить близько 35%».

Ніколь Гізін каже, що вона не здивується, якщо виявиться, що цих 40 % так і не буде досягнуто. «Цільова квота Федеральної ради допомагає лише частково. Ми повинні встановлювати реалістичні цілі, яких можна досягти. А ця мета, як із самого початку заявили кантони, була нереалістичною».

Нагадаємо, Федеральна рада Швейцарії ухвалила рішення значно підвищити рівень зайнятості серед українських біженців. У зв’язку з цим швейцарський уряд доручив Федеральному департаменту юстиції та поліції (EJPD), який відповідає за питання міграції, підготувати до лютого 2025 року законодавчі зміни для полегшення трудової інтеграції українців. Рішення прийняли на основі звіту робочої групи, представленому 20 вересня 2024 року.