Скільки крилатих ракет Х-101 ворогу вже вдалося накопичити та які об’єкти під прицілом росіян насамперед, у розмові з 24 Каналом розповів керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко. Більше деталей – читайте далі у матеріалі.
Скільки ракет накопичили окупанти
Минулого тижня пропагандистські ЗМІ писали, що ракетних атак начебто більше не буде. Утім, 11 листопада Росія підіймала МіГи, ми очікували на запуск «Кинджалів», але цього не сталося. Росіяни таки вдарили по цивільній інфраструктурі Кривого Рогу. Ви повідомляли, що ворог значно накопичив кількість ракет і готується до масованих обстрілів. Скільки зараз накопичено ракет і навіщо вони роблять цю імітацію?
Насправді зараз ворог накопичив 117 крилатих ракет Х-101. Це десь на два масованих обстріли. Відповідно, ми пам’ятаємо, що масовані обстріли у нас понад 2 місяці вже не відбуваються. Упродовж цього часу Росія використовує дешеві та малоефективні «Шахеди» для ударів по енергетиці в Сумській області, на Житомирщині й не тільки. «Шахеди» ефективні виключно для терору цивільних.
Через санкції та певні проблеми у ВПК ворог дуже повільно виробляє саме ракети. Тож шляхом використання «Шахедів», без інтенсивного використання крилатих ракет, Росія накопичила їх на аеродромах стратегічної авіації. Зараз авіація вже готова до застосування й ракети є.
З огляду на те, що понад 2 місяці не було масованих обстрілів, ворог проводив сьогодні (11 листопада – 24 Канал) імітаційні тренування, дії. Відповідно, повністю відпрацював елемент завдання масованого ракетного удару з використанням МіГів, з використанням стратегічних бомбардувальників. Тож фактично провів імітацію обстрілу, демонструючи, що у нього все вже є для того, щоб вражати українську інфраструктуру і, на жаль, тероризувати цивільне населення.
Про «розмову» Путіна і Трампа
Також тут варто звернути увагу на доволі цікавий момент. За день до цього The Washington Post написали статтю, що буцімто була розмова Владіміра Путіна з Дональдом Трампом. Сьогодні це спростували, але начебто в цій розмові Трамп просив Путіна не робити ескалацій. Знаєте, такий дивний збіг: виходить ця стаття The Washington Post і вночі злітає стратегічна авіація, демонструючи, що Росія, мовляв, нікого не слухатиме.
Відбувається підняття ставок і паралельно після цього спростовується факт самої розмови. Я не виключаю, що росіяни самі могли вкинути таку дезінформацію в західні медіа. Вони дуже давно вміють це робити й дуже давно роблять вкиди у вигідний момент, підвищуючи ставки або маніпулюючи інформацією для впливу як західні еліти, так і українське суспільство, українську владу.
Росіяни постійно це роблять. У них є мережа лобістів у США, яку вони регулярно використовують. Зокрема, їхня служба зовнішньої розвідки, яка з ними працює. Через цих людей вони намагаються просунути в ті чи інші медіа у США, так би мовити, «інсайди».
На які маніпуляції піде Росія найближчі 2 місяці
Ви повідомляли про те, що росіяни зараз намагатимуться створити максимальний хаос із вкидами у західні медіа і через колишній Twitter, а зараз мережа X. Яку інформацію вони вкидатимуть і навіщо?
Різного роду маніпуляції навколо мирних перемовин, різні «мирні» сценарії, які взагалі не відповідатимуть дійсності. Це вже частково відбувається.
Російські ботоферми доволі розповсюджені у мережі X, але не тільки ботоферми, вони створили мережу медіа. Тобто це фактично майданчики, які працюють як медіа в мережі X, мають відповідну верифікацію, існують на передплату, зокрема вони розміщені в країнах Близького Сходу, а також на Заході. Ці медіа мімікрують під нібито прозору роботу, а насправді потім починають просувати ту чи іншу риторику.
Наприклад, меседжі про переслідування російської церкви в Україні або інші вигідні Росії наративи. Тобто основна дезінформація проти України на Заході зараз крутиться навколо церкви.
До січня, до інавгурації Дональда Трампа, росіяни безпосередньо маніпулюватимуть різного роду інформацією. Вони намагатимуться у виданнях калібру The Wall Street Journal, New York Times, Washington Post і не тільки під офрек – під виглядом певних джерел, просунути вигідну їм інформацію та маніпуляції. До цього треба бути готовими, зокрема, нашим медійникам.
Звісно, це буде важко. Ми зі свого боку аналізуватимемо матеріали в медіа, оскільки так чи інакше маємо інформацією, яка закрита від публіки й розуміємо, що відбувається насправді. Будемо коригувати певні меседжі в західних медіа, які з’являються, розподіляючи, де правда, а де – неправда. Це дуже відповідально потрібно буде робити у ці 2 місяці.
Які об’єкти найбільша ціль ворога
Щодо масованого обстрілу, який можуть готувати росіяни. Деякі експерти кажуть, що вони якраз-таки можуть бити по енергетичному сектору і чекають холодів. Саме для цього і накопичують ракети. Чи є у вас інформація, яка може підтвердити або спростувати це?
Звісно, основна мета ворога давно була в тому, щоб вражати українську енергетику. І, звісно ж, накопичення ракет проводиться для того, щоб у ворога була можливість здійснювати декілька масованих ракетних обстрілів упродовж фактично всієї зими. Росія створює запас саме для цього.
Основний акцент у ворога давно був на енергетиці, зокрема навіть на розподільчих потужностях атомних електростанцій. Це велика загроза й потрібно активно звертати увагу міжнародної спільноти саме на цій загрозі, оскільки, так чи інакше, це війна з цивільними людьми. Енергетика – це не економіка війни, це більше економіка цивільного сектору.
Єдина умова, за якої можна зупинити російський наступ
Росія зібрала у Курській області 50 тисяч солдатів, зокрема північнокорейських. У The New York Times повідомили, що Росія готується до наступальних дій, які можуть початися найближчими днями. Чи відомо вам, коли цей наступ може розпочатися? І чи дійсно росіяни накопичили 50 тисяч військових для цього?
Насправді перевірка боєм вже відбувається. Відбулася спроба прориву північніше міста Суджі – район Погребки. Там ворог намагався прориватися з бронетехнікою. І західніше міста Суджа – Любимівка, там ворог також намагався прориватися, застосовував десантників.
Військові КНДР зараз «розмиваються» між підрозділами російської армії, яка там перебуває. Вони з’являються на бойових позиціях, потрапляють під обстріл, але в штурмах поки участі не беруть. Фактично вони проходять навчання в умовах реальної війни – вчаться керувати FPV-дронами, проводити розмінування тощо.
Відповідно, перевірка боєм була. Ворог вже втрачав танки Т-80, регулярно втрачає багі, на яких піхота намагається прориватися.
Потрібно розуміти, що Курщина є переважно лісистою місцевістю, доріг, порівнюючи, наприклад, навіть з тим же Сходом України, – там менше. Тож вузли, де можна закріпитися, – це населені пункти, до яких доводиться прориватися або по дорогах, або через лісисту місцевість.
Отже, ворогу буде дійсно важко вибивати Сили оборони й втрати там великі. Саме тому Росія зробила з запасом кількість піхоти та «приправила» цю піхоту «гарматним м’ясом» у вигляді військових КНДР. Там будуть важкі бої, насправді потрібно це розуміти, але Сили оборони готові до цього.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/52/f3b587d836ef973c404f50e71e8ef518.jpg
Військові КНДР поки не беруть участі у штурмах / Getty Images
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський сказав, що важливо продовжувати знищувати ворога на його території. Це важливо, аби росіяни не просувалися на інших напрямках, зокрема на Східному. Як ви думаєте, чи дійсно це ефективна операція і тактика зараз?
Я не даватиму оцінок головнокомандувачу ЗСУ, але з погляду картини, яка зараз вимальовується, – дійсно є велика концентрація ворожої армії на Курщині. Це не дало росіянам можливості перекинути посилення. Вони не можуть посилити підрозділи, зокрема на Півдні та Сході. Частково з Півдня російські підрозділи виводили на Курщину, що не дає їм можливості повноцінно наступати на Півдні, в Запорізькій області й так далі.
Хоча на Сході наступ росіян триває і вони займають населені пункти, активно діють на Курахівському напрямку, проте, за планами російської армії, в жовтні вони вже хотіли зайти в Покровськ. Цього не сталося. Відповідно, швидкість просування загальмована втратами, а втрати оцінюються від 1200 до 1400 російських військових за добу.
Якщо ми візьмемо навіть російську статистику, а вони можуть завищувати, то на контракт вони нібито залучають до 30 тисяч військових за місяць. Можемо порахувати, що з такими втратами російська армія все одно йде в мінус. Відповідно, сточується їх наступальний потенціал.
Рано чи пізно, враховуючи втрати техніки, цей наступальний потенціал можливо буде зупинити – коли втрати суттєво перевищуватимуть накопичення та прихід контрактників, добровольців у військо. Отже, на цьому етапі єдиний вихід для України – завдавати максимально великих втрат російським військам, щоб їх зупинити.
«Наступні місяці будуть вирішальними»
В ЄС хочуть тиснути на Північну Корею дипломатичним шляхом через участь військових КНДР у війні проти України. На вашу думку, чим небезпечна участь солдатів КНДР у війні на боці Росії? Якщо не буде, крім дипломатичної реакції, сильнішої позиції у Заходу, чи зможе країна-агресорка залучити у такий спосіб більше військових?
Насправді наступні місяці будуть вирішальними, тому що підготовка корейського військового до реальної сучасної війни займатиме від одного місяця до трьох. Якщо росіянам вдасться їх підготувати й військовий з КНДР зможе замінити на позиції російського солдата, то це вже буде велика проблема.
Тоді прибуватиме більше північнокорейців, і за відсутності сильної реакції Заходу вони це робитимуть. А це вже Європа, і перебування тут військових КНДР – загроза не тільки Україні, а в майбутньому й країнам НАТО. Адже за ними можуть приїхати іранці, сирійці. Також за 4 – 6 років з такою слабкою дипломатичною позицією, яка нині є у Заходу, країни Балтії можуть стати жертвами агресії Росії.
Враховуючи, що Сєргєй Лавров, міністр закордонних справ Росії, озвучує, що НАТО має повернутися до кордонів 1990-х років, то це означає, що країни Балтії, Польща та інші держави Європи не мають бути в НАТО. Росіяни озвучують як вони мислять, а способи, як цього досягнути, вони шукатимуть, якщо не давати їм сильно по зубах.
Тож зараз велика надія на прихід до влади у США Дональда Трампа і на зміну курсу дипломатії зокрема США на більш жорсткий, такий як був з 2016 року після першої каденції Дональда Трампа. Тоді на Близькому Сході він жорстко діяв проти Ірану, також жорсткі дії були й проти КНДР.
Варто нагадати, що під час своєї першої каденції Дональд Трамп вводив достатньо серйозні санкції проти Китаю, якщо їх знову застосувати, то від цього страждатиме також КНДР. Відповідно, Китай матиме більше стимулів впливати на Кім Чен Ина для того, щоб він забрав свої війська або більше, ніж зараз, не перекидав до Росії. Це дуже важливо.
Які об’єкти в Росії вдалося уразити
Російська армія практично повністю знищила авіабомбами місто Суджа на Курщині. Переселенці звідти вийшли на мітинг у Курську через невдоволення діями влади. Кажуть, що живуть в жахливих умовах і всім на них байдуже. Це означає, що у них наступило прозріння? Чи почують їх жителі інших російських регіонів і чи можуть переселенці достукатися до своїх же громадян, я вже не кажу про їхній уряд?
Прозріння у них я не помітив, оскільки вони так і не сказали, хто винний у війні та хто її розпочав. У них ця історія не сходиться – зруйнована Суджа та відсутність домівок з тим, що саме їхня влада розпочала війну. Саме вони 24 – 25 лютого 2022 року у Суджі влаштовували концерт, святкували, випивали на честь проходу російських колон, які рухалися на територію України. Є відповідні відео.
Зараз вони вже «шлунками» відчули, що щось не так: квартири їм не дали; невідомо, коли вони повернуться до свого житла; з ними ніхто не спілкується і фактично всім плювати на них. До того ж більшість з них взагалі не знає, що з їхнім житлом, тому що росіяни не висвітлюють руйнування міста Суджа, а воно знищене на 85% їхніми авіабомбами.
Росіяни, звісно, розповідатимуть, мовляв, це все Україна зробила, але жителі селища Глушкове на Курщині, які повернулися додому, вже побачили свої розграбовані будинки, а там стояла саме російська армія. Проте у Глушковому хоча б частково щось залишилось цілим, а в Суджі – ні.
Навіть після цього навряд чи вони прозріють. Вони просто вимагатимуть дати їм безплатне житло, стоятимуть в черзі по 5 років, будуть бігати, вимагати. Це дуже нагадує Радянський Союз. У підсумку поки вони мітингуватимуть в Курську – взагалі нічого не станеться. Якщо якимось дивом вони потраплять у Москву, до якогось чиновника, той подзвонить у Курськ, дасть по голові губернатору і той видасть комусь одну квартиру.
Але здебільшого інші люди можуть піти по кримінальних статтях. У Радянському Союзі партійні чиновники на місцях були дуже незадоволені, коли хтось добігав до Москви й там скаржився. Як правило, більшість людей, які туди добігали, досить жорстоко карали. Росія мало чим відрізняється від СРСР.
ЗСУ майже кожен день проводять успішні операції на території Росії, зокрема йшлося про можливий приліт в Саратові. Раніше у Брянській області було уражено склад боєприпасів, а в Тульській – атаковано хімкомбінат. Також лунали вибухи поблизу Москви. Пропагандистські ЗМІ писали, що, ймовірно, влучили у військову частину. Як російська влада пояснює це своїм громадянам, адже так звана «сво» триває чомусь на їхній території?
Частина пропагандистів калібру Ольги Скабєєвої намагаються у такий спосіб посилювати пропаганду ненависті у російському суспільстві, демонструють ці кадри. Вони кажуть, що це буцімто «київський режим» атакує та тероризує їхнє мирне населення, але російська армія йде вперед.
Російські воєнкори показують зазвичай цю історію нейтрально, тому що у них своєрідна аудиторія, яка цікавиться війною. Вони це демонструють, як перипетії війни, але акцентують на тому, що російська армія, мовляв, частіше проводить атаки й тут нічого дивного немає, треба перемогти. Такі меседжі вони транслюють.
Кожна атака на територію Росії має свої особливості. Наприклад, у Брянську ціллю був тактичний склад, де зберігалися КАБи, артилерійські боєприпаси, реактивні системи залпового вогню, боєприпаси. Відповідно, його ураження має тактичний характер на Курщині, де російська армія наступає – у них велика витратність боєприпасів і знищення таких складів порушує логістику.
Щодо ураження хімкомбінату у Тульській області, то там виготовлялися компоненти для вибухівки, зокрема, які використовуються для створення безпілотних систем. Якщо ж говорити про атаку на аеродром «Енгельс» в Саратові, то в цьому випадку поверталися бомбардувальники стратегічної авіації й з ними стався неприємний сюрприз. Це був досить непоганий задум.
А щодо вибухів, які чули біля Москви? Там теж працювала ППО, збивалися дрони, але місцеві публікували кадри, на яких зафіксовані влучання. Також йшлося про військову частину. Чи вам відомі деталі?
У цьому випадку краще лишитись без подробиць, бо до Москви зараз стягнули найбільше систем «Панцир» та С-400, які охороняють місто. Це ж фактично центр прийняття рішень, який впливає на громадську думку росіян загалом.
Навіть останнє опитування «Левади-Центру» свідчить про те, що найбільш втомлені від війни – люди, які живуть у прикордонні та інших регіонах. Найменш втомлені від так званої «сво» і найбільше хочуть її продовження – це пенсіонери, які живуть, як правило, в містах, і жителі Москви. Це ті, хто найменше постраждали від наших ударів.
Тож росіяни охороняють Москву дуже серйозно, але це добре. Потрібно постійно нагадувати, що до Москви можуть долітати дрони й щоб вони навіть не думали забирати звідти умовний «Панцир» ближче до Дагестану. Туди також по Каспійську долетіли дрони й уразили кораблі військово-морського флоту Росії.
У росіян не вистачає засобів прикрити всі стратегічні об’єкти, навіть ППО. Вони на європейську частину Росії стягнули практично все, що у них є. Так само в Криму. А все, що далі, як правило, не прикрите. Ця територія прикривається своєрідними аналогами наших мобільних груп, але ми добиваємо і туди.
Там немає кому і чим збивати, тому у росіян могло виникнути бажання відтягнути якийсь «Панцир» від Москви. Дуже добре, що дрони туди полетіли, тепер це бажання у них зникне на певний час.
Також з нашого боку це певний психологічний тиск, адже, якщо летить на столицю Росії, то, мабуть, місцеві теж трошки нервуються.
Нам дійсно потрібно нарощувати інтенсивність. Психологічно це може вплинути на думку росіян, якщо постійно Москва буде під нальотами дронів, але для цього нам потрібно ще нарощувати інтенсивність виробництва БпЛА. Це інвестиції, і нам є над чим працювати, але, з огляду на те, як ми динамічно збільшуємо кількість безпілотників, – впевнений, що у цьому сенсі також будуть певні позитивні рішення.
Про те, як Google виклав позиції ЗСУ на картах
Нещодавно Google виклав на картах розміщення військових систем ЗСУ. Ви писали, що мали зустріч і розмову з їхніми представниками. Яка була їхня аргументація, навіщо вони це зробили?
У Google керуються власною політикою, їхні карти не адаптовані під зони воєнних дій. Якщо раніше вони думали, що виклавши оновлення, наприклад, за 2023 рік, не завдадуть цим шкоди, то насправді вона також завдається, тому що там повністю видно малюнок і стратегію розміщення систем протиповітряної оборони й не тільки. Там можна знайти об’єкти.
Це стосується навіть не російської розвідки, яка може, наприклад, проводити космічну розвідку і мати закриту інформацію. Це стосується того, що будь-який розвідник з Бангладеш чи з якоїсь іншої країни має у відкритому доступі таку інформацію. Це неприпустимо.
Звісно, ми провели розмову. На щастя, ми були почуті, і ситуація була виправлена. Надалі наша структура та інші в нашій країні працюватимуть з Google для того, щоб унеможливити в подальших оновленнях потрапляння в публічний простір будь-якої інформації, яка загрожує національній безпеці України.
Тепер всі об’єкти заблюрені, у цьому плані все буде добре. Це насправді важливо і для інших зон конфлікту, наприклад на Близькому Сході для Ізраїлю. Він так само використовує частково системи ППО Patriot, як і Україна. Тому якщо буде видно малюнок їхнього розміщення, а оскільки Ізраїль маленька країна, то це надасть терористам додаткову інформацію. Це не дуже добре.
Тому у Google все почули, виправились і подякували. Дуже плідна та оперативна співпраця, я їм теж вдячний.