Зараз навколо майбутніх ймовірних переговорів про завершення війни між Росією і Україною з’являється багато суперечливої, іноді конспірологічної, а то і фейкової інформації.
В цьому контексті дуже показовою є історія з сенсаційною інформацією «Вашингтон пост» про телефонну розмову між Трампом і Путіним, яка нібито відбулась ще 7 листопада. Однак в Кремлі цю інформацію вже спростували. Це зробив речник Президента РФ Пєсков.
І як тоді розуміти історію про нібито телефонну розмову між Трампом і Путіним, яка чи то була, чи її вигадали?
«Вашингтон пост» – це достатньо авторитетне видання, і не буде розповсюджувати сумнівну інформацію з джерел, які не викликають довіри. З високою ймовірністю вони опублікували інформацію, яка була цілеспрямованим витоком з штабу Трампа. За змістом цієї інформації помітно, що вона є вигідною для Трампа, демонструє його жорстку позицію по відношенню до Путіна. Між іншим, можливо саме тому цю інформацію і спростували в Кремлі.
На мій погляд, інформація, яка була опублікована в «Вашингтон пост», також мала стати прелюдією і певною формою легітимації для офіційного дзвінка Трампа Путіну. В даному випадку треба враховувати і статусні ігри між Трампом і Путіним. Якщо Трамп першим зателефонує Путіну (навіть з добрими намірами припинити війну в Україні), тоді він буде виглядати у слабшій позиції, як прохач, як більш зацікавлена в контакті сторона. Здається, у Трампа це чудово розуміють, тому і шукають варіанти, як нейтралізувати цю проблему. Можливо, виток у «Вашингтон пост» мав стати одним з інструментів розв’язання статусних протиріч між Путіним і Трампом. Але спростування Пєскова зіпсували всі ці маневри штабу Трампа. Крім того, ця ситуація зайвий раз нагадує штабу Трампа, що легкої і успішної комунікації з Путіним у них не буде.
Чи була сама ця розмова між Путіним і Трампом?
Можливо і була, але неофіційна, і така, яку в Кремлі не хочуть підтверджувати. Що також показово, і свідчить про наявність протиріч інтересів Трампа і Путіна вже на старті нового етапу їх взаємин.
Щодо навколопереговорної метушні, то найбільш наочним її показником є хаотичний «парад мирних планів Трампа», які зараз з’являються щодня в різних інтерпретаціях, які іноді суперечать одна іншій. Не вдаючись в деталі, зазначу головне, така велика кількість різноманітних і навіть суперечливих мирних ініціатив від представників команди Трампа свідчить про те, що в штабі Трампа на даний момент нема чіткого, послідовного і офіційно затвердженого мирного плану щодо завершення війни між Росією і Україною.
Відбувається такий собі публічний, з претензією на «креативність» мозковий штурм щодо того, яким чином і на яких умовах можна завершити війну в Україні. Але одночасно це свідчить про те, що остаточного рішення розв’язання цієї проблеми і досі не ухвалено. І коли це рішення буде ухвалено, ми не знаємо. Можливо це буде ухвалюватися в процесі самих мирних переговорів. Будуть виходити з базових ідей, а деталі узгоджуватимуть під час самих перемовин. В цій ситуації є потенційні ризики, але і певні можливості. Інша річ, хто цим більше скористається – ми чи росіяни. І в цьому контексті дуже важливо, хто саме буде переговорниками від Трампа.