За словами ректора університету «Київська школа економіки» Тимофія Бріка, при цьому є певний ризик незадоволення населення, тому окрему увагу слід приділити комунікації.
Україні потрібно думати про залучення трудових мігрантів та повернення українців із-за кордону. Про це зазначив ректор університету «Київська школа економіки» Тимофій Брік в інтерв’ю «Суспільному».
«Ми знаємо це з досвіду ЄС і США, що навіть в розвинутих країнах між місцевими та мігрантами можуть виникати конфлікти, та сама поляризація. На це впливає декілька факторів — безпека, можливість знайти роботу, а також відчуття національної ідентичності, яке підсилює перші два. Якщо цього немає, це може відштовхнути від повернення. Але також є речі, які відштовхують українців і від, наприклад, Польщі, або Німеччини — багато з них з вищою світою, високим соціальним статусом, які звикли працювати, може, в міжнародних корпораціях чи на керівних посадах, відчувають себе ніяково в країнах, якщо не можуть там реалізувати себе», — зазначив Тимофій Брік.
Він додав, що українці дбають не тільки про себе, а й про сім’ю. Тому вони захочуть повернутись тоді, коли будуть упевнені зокрема в медицині та освіті дітей.
За словами ректора, на тих, хто виїхав, чекають пільги при поверненні в Україну.
«Я розумію, буде ризик незадоволення і поляризації, але все одно окремі групи населення будуть стимулюватись. Питання буде до комунікації — як пояснювати, чому комусь є пільги, комусь немає, або комусь більше, комусь менше», — відзначив він.
Тимофій Брік відмітив, що Україна опинилась в новому тренді, який економісти називають «структурне неспівпадіння» або «структурні прогалини» (structural gap). Йдеться про те, що людина не може знайти роботу, адже не має потрібних навичок, тоді як роботодавець теж не може знайти працівника через такі ж причини. Програма розвитку ООН розробила проєкт, щоб перевчити жінок на водійок тракторів.
«Тобто, у нас є питання певної гендерної нерівності — є багато жінок без необхідних навичок. Є також вікові питання — пенсіонери могли б працювати, але і в них немає навичок. Наша економіка буде зростати навіть з тією кількістю українців, що лишиться, якщо ми дамо всім необхідні навички. Це означає, що людям інколи треба швидко вивчити англійську мову, іноді — Excel, іноді — мову програмування, іноді — стати кухарем в ресторані», — розповів керівник університету.
Тому тут ключовим питанням зараз буде профтехосвіта. Багато організацій будуть інвестувати в їх розвиток.
Загалом, додав експерт, в демографії є три ключові параметри: народжуваність, смертність і переміщення населення. Україна багато років відповідає тренду сучасних, розвинутих держав. В країні народжується менше дітей, але вони живуть довше. В цей тренд увійшло багато країн де є урбанізація, індустріалізація, де у жінок є вища освіта і доступ до кар’єри.
Нагадаємо, в кінці жовтня старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко розповіла, скільки ще громадян можуть призвати на фронт. Однак вона говорила про чоловіків віком від 25 до 60 років.
Пізніше повідомлялось, що за оцінками демографів, за майже три роки повномасштабного конфлікту чисельність населення України зменшилось на 7 мільйонів людей. Деякі з науковців переконані, що Кремль робить усе для цього цілеспрямовано.