Майбутня команда Трампа починає по-тихеньку набувати обрисів. Тим часом, обраний президент США продовжує контактувати з лідерами країн світу, у тому числі щодо війни в Україні.
В Європі наголошують на «історичності» моменти і закликають до пробудження. За даними ЗМІ, Брюссель змінює свою політику витрат, щоб потенційно перенаправити десятки мільярдів євро на оборону і безпеку.
А ще: перші контракти добровольців Українського легіону у Польщі, третій дрон у Молдові за три дні, стрілянина за участю депутата парламенту Естонії.
Про все важливе і цікаве за вівторок, 12 листопада, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
«Яструби» у команді Трампа
Обраний президент США Дональд Трамп обрав «яструбів» Марко Рубіо та Майка Волтца як держсекретаря та радника з нацбезпеки.
Про зроблений Трампом вибір кандидатур повідомляють численні американські медіа, цю інформацію також підтверджують співрозмовники «Європейської правди» у США.
«Він (Рубіо) відновить американське лідерство у світі», – вважає сенатор від Флориди Рік Скотт.
Рубіо – син кубинських емігрантів, що побудував свій імідж на підтримці повалення авторитарних урядів по світу.
Він наполягав на важливості підтримки України та навіть публічно критикував однопартійців за сумнів у потребі допомагати Україні. Водночас він проголосував проти багатостраждального проєкту з 61 млрд доларів на підтримку України. Останнім часом він дещо змінив риторику щодо шляхів завершення війни, але лишається у більш прихильному до України таборі республіканців.
Радником з питань нацбезпеки має стати конгресмен Майк Волтц, також обраний з Флориди.
Він виступає за подальшу підтримку України, але з наголосом на контролі за витратами коштів американських платників податків.
За даними Bloomberg, старший син Трампа не увійде до його адміністрації.
Агентство нагадує, що молодший Трамп відігравав активну роль в останній президентській кампанії свого батька. Зокрема, саме він запропонував кандидатуру Джей Ді Венса на посаду віцепрезидента.
Трамп і Україна
Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що обраний президент США Дональд Трамп налаштований якнайшвидше отримати мирну угоду щодо війни в Україні, і він бачить вікно можливостей для цього ще до інавгурації.
У країнах НАТО вважають, що Росія розгорнула 50 тисяч російських і північнокорейських військових у спробі відвоювати Курську область в України до того, як Дональд Трамп вступить на посаду президента США в січні.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що наступний президент США має нагоду стати «Черчиллем нашого часу», якщо ухвалить правильні рішення щодо війни РФ проти України.
Відомо також, що під час телефонної розмови з прем’єром Чехії Петром Фіалою Трамп спитав його погляди на українсько-російський конфлікт та його вирішення.
«Я також був здивований сердечністю і доброзичливістю розмови», – поділився Фіала.
Також чеський прем’єр додав, що Трамп згадав про свої особисті зв’язки з Чехією і добре відгукувався про свої відносини з країною.
Тим часом, за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 42% українців відповіли, що не готові піти на територіальні поступки навіть за умови вступу України в НАТО і надійних гарантій безпеки.
До 30% опитаних готові прийняти окупацію українських територій Росією без гарантій безпеки, а ще 21% – готові прийняти таку поступку в обмін на НАТО.
До речі, як дізналося Financial Times, Дональд Трамп під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у вересні проявив зацікавленість до двох пунктів його «плану перемоги»: щодо українських військ у Європі і природних ресурсів.
ЄС готує кошти для оборони
Президент Франції Емманюель Макрон вважає подальшу підтримку України пріоритетом та що жодні рішення про Україну не мають ухвалюватися без України.
«Хочу чітко наголосити, що нічого не має вирішуватися про Україну без українців і про Європу – без європейців», – заявив Макрон.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що на найближчій Раді ЄС із закордонних справ відбудеться дискусія, яка визначатиме майбутнє Євросоюзу як стратегічного гравця.
Він підкреслив, що «зараз в Україні, в нашій частині світу, відбувається історія».
Сікорський підкреслив, що Європа несе відповідальність за своїх громадян, сусідів і майбутні покоління.
А 19 листопада Європейський парламент проведе надзвичайне засідання з нагоди 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За словами президентки Європарламенту Роберти Метсоли, європарламентарі відзначать «1000 днів хоробрості та мужності народу України».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та державний секретар США Ентоні Блінкен їдуть у Брюссель, щоб провести низку переговорів.
Тим часом, Брюссель, як зазначає Financial Times, змінює свою політику витрат, щоб потенційно перенаправити десятки мільярдів євро на оборону і безпеку на тлі війни Росії проти України і повернення Дональда Трампа до Білого дому.
Нідерланди виділяють додаткові 716 млн євро на оборону.
А командувачі ВМС України та Данії зустрілися в Одесі й обговорили низку питань.
Дата виборів у Німеччині
Голова фракції Соціал-демократичної партії Німеччини в Бундестазі Рольф Мютценіх заявив, що голосування за вотум довіри уряду Олафа Шольца має відбутись 16 грудня.
У разі, якщо уряду Шольца оголосять вотум недовіри, позачергові вибори до Бундестагу відбудуться 23 лютого 2025 року.
Лідер опозиційного Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц не очікує від Бундестагу ухвалення важливих рішень до дострокових парламентських виборів у Німеччині.
Опитування INSA, що проводилося в останні кілька днів, показало, що підтримка СДПН Олафа Шольца залишається на тому ж рівні, що й попереднього тижня – 15,5%. Це на півтора процентних пункти менше, ніж станом на кінець жовтня.
Опозиційний ХДС наростив підтримку на 0,5 процентних пункта до 32,5% і є лідером рейтингу.
Порівняно з жовтнем, найбільше наростила рейтинг ультраправа «АдН» – на півтора процентних пункти. Зараз підтримка партії складає 19,5%.
До речі, більшість німців все ще підтримують надання військової допомоги Україні, хоча їхня кількість поступово скорочується.
Заворушення в Амстердамі
Ввечері у понеділок в Амстердамі сталися заворушення за участі кількох десятків людей, які пошкодили машини і фаєрами підпалили міський трамвай.
Явна причина заворушень невідома. На відео від деяких учасників подій було чути антисемітські гасла.
В Амстердамі вже кілька днів поспіль діє особливий режим, запроваджений після заворушень на тлі матчу з ізраїльською командою, після якого сталися напади на її вболівальників. Поліція нещодавно повідомила про п’ять нових арештів у зв’язку з тими подіями.
Мер Амстердама Фемке Халсема назвала напад на ізраїльських уболівальників після футбольного матчу минулого тижня «отруйним коктейлем» з антисемітизму і хуліганства.
Решта новин
Перші добровольці Українського легіону у Польщі підписали контракти, заявок вже 600.
У Молдові знайшли третій за три дні дрон, а також висловили протест Росії через втручання у вибори та російські дрони.
А ще до МЗС Молдови викликали представника Грузії через заяви прем’єра країни.
Депутат парламенту Естонії влаштував стрілянину у парку.
Чверть фінських чоловіків до 35 років вважають допустимим насильство щодо жінки.
У Польщі помер чоловік, який намагався спалити себе у центрі Кракова.
ЗМІ: Дуда відмовився від спільного фото на саміті в Баку через Лукашенка.
Литва денонсувала митну угоду з Білоруссю.
Українці ввімкнули повітряну тривогу та скандували гасла під час виступу Навальної у Лісабоні.
Словацький євродепутат після візиту до Москви бідкається за своє життя.