«Переважно, це відбувається через російську пропаганду та відсутність власного житла. Люди не мають де жити та не мають можливості відновити ті умови, що були у них до початку повномасштабного вторгнення, через це вони змушені повертатися в окупацію. Тому спільним завданням для держави та місцевої влади є створення якісного та доступного соціального житла, яке збереже людей в Україні та стане основою для їх повернення з-за кордону», — розповів голова Секції АМУ з питань тимчасово-окупованих та деокупованих громад, мер Маріуполя Вадим Бойченко.
Ще однією з причин експерти називають зневіру людей у справедливості. Адже люди розраховували, що отримають компенсації за втрачене майно. Механізм для реалізації цього вже створений та працює, однак потребує значних коштів.
На сьогодні був запущений перший етап програми «єВідновлення», яким вже скористалися більше ніж 73 тисячі українських сімей — це компенсація за пошкоджене житло. Більше ніж 10 тисяч житлових сертифікатів за другим етапом програми були згенеровані, із них більше 4 з половиною тисячі українських родин вже перетворили свої житлові сертифікати на нове житло.
Важливим елементом у системі відшкодування відіграє Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України. Не менш важливою його роллю є створення доказової бази для судів та міжнародних трибуналів.
«Реєстр збитків — фундамент для використання міжнародної допомоги та заморожених російських активів на відбудову України. Однак його значення виходить за межі фінансових питань — він захищає правду, яка буде важливою для майбутніх поколінь. Він допоможе відновити права кожного українця, який постраждав від війни. Без цієї реєстрації ми ризикуємо втратити можливість відшкодування та дозволити світу забути масштабні трагедії. Справедливість — це не лише компенсація. Це пам’ять, яка не дасть злочинам повторитися», — зазначила Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, народний депутат України Олена Шуляк.
Наразі у Реєстрі збитків зафіксовано понад 10 тисяч заяв, які стосуються матеріальних прав фізичних осіб. На сьогодні затверджено перелік із 45 категорій, які можуть бути внесені до Реєстру, що стосуються вимушеного переміщення, порушення особистої недоторканості, втрати доступу до медичної допомоги або освіти, пошкодження, знищення або втрати майна, втрати історичної, культурної та релігійної спадщини, шкоди довкілля, розмінування, гуманітарних видатків, збитків бізнесу. При цьому, стосовно саме бізнесу, ці втрати мають прямий вплив на економіку держави в цілому. І для бізнесу важливо розуміти, що система правосуддя буде спроможною не лише винести покарання, а й втілити вирок у життя.
Так, директорка з комунікацій SCM та членкиня наглядової ради ГО «Маріуполь.Реборн» Наталія Ємченко розповіла:
«Група компаній SCM та Метінвест були першими, хто почав судитися з росією. І ми виграли суд по Криму. У нас поданий кейс в Європейському суді з прав людини по маріупольських активах, там оцінка наших втрат на рівні 20 мільярдів доларів, щоб було зрозуміло, про які суми йдеться. Ми, як великий бізнес, будемо робити все, що ми можемо робити, і ми не перекладаємо цю відповідальність ні на кого, для того, щоб зло було покаране, але це неможливо зробити, якщо система не буде для цього готова. Ми не зможемо створити виняток, потрібно змінювати систему. Справедливість була одним із найбільших запитів від людей тоді, коли ми створювали Mariupol Reborn (проєкт з відновлення Маріуполя після деокупації, що реалізується Маріупольською міською радою за інвестиційної підтримки SCM Ріната Ахметова, — прим.ред.).